БОНДАРЧУК проти України
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД 3 ПРАВ ЛЮДИНИ
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
УХВАЛА ЩОДО ПРИЙНЯТНОСТІ
заява № 47602/99
Валентини Іванівни БОНДАРЧУК
проти України
16 березня 2000 року Європейський суд з прав людини (четверта секція), засідаючи палатою у складі суддів:
п. М. ПЕЛЛОНПЯ, голови
п. Г. РЕССА
п. І. КАБРАЛЯ БАРРЕТО
п. В. БУТКЕВИЧА
пані Н. ВАЖИЧА
п. Д. ХЕДІГАНА
пані С. БОТУЧАРОВОЇ,
а також п. В. БЕРЖЕ, секретаря секції,
беручи до уваги заяву, подану до Європейської комісії з прав людини 22 жовтня 1998 року і зареєстровану 20 квітня 1999 року,
беручи до уваги пункт 2 статті 5 Протоколу № 11 до Конвенції, за яким Суду надається право розглядати заяви,
беручи до уваги ухвалу Суду від 22 червня 1999 року повідомити про заяву,
беручи до уваги зауваження, подані Урядом - відповідачем, та зауваження, подані заявником у відповідь,
після наради
виносить таке рішення:
ФАКТИ
Заявниця є громадянкою України, 1950 року народження, проживає в с. Великі Дедеркали (Україна).
Факти справи, викладені сторонами, можна навести таким чином.
У лютому 1998 року заявниця подала до суду першої інстанції м. Шумськ позов проти обласної клініки № 2 Великих Дедеркал (державна установа) з вимогою виплатити їй повністю заробітну плату за період, що перевищував шість місяців.
Рішенням від 27 лютого 1998 року суд постановив, що клініка має сплатити заявниці суму в 2939 гривень, що дорівнювала розміру її зарплати за період, що перевищував шість місяців.
9 березня 1998 року суд надіслав у клініку розпорядження про виконання винесеного рішення.
Своїми листами до заявниці від 11 травня 1998 року та від 31 серпня 1998 року голова суду підтвердив, що клініка заборгувала їй суму в 2734 гривні. Він також повідомив їй, що загальна заборгованість клініки становить 288 000 гривень і що винесене на її користь рішення не виконується через те, що обласне управління Державного казначейства нерегулярно оплачує поточні витрати клініки.
У період з травня по вересень 1998 року заявниця подала кілька скарг до Міністерства фінансів, до Міністерства юстиції та до Міністерства охорони здоров’я України.
Рішення суду першої інстанції м. Шумськ від 27 лютого 1998 року було виконано 28 липня 1999 року.
ПУНКТИ ОСКАРЖЕННЯ
Заявниця скаржиться на невиконання рішення, винесеного на її користь судом першої інстанції м. Шумськ, стосовно повної виплати їй суми заробітної плати. При цьому вона посилається на статтю 6 Конвенції та на статтю 1 Протоколу № 1.
ПРОЦЕДУРА
Заяву було подано до Європейської комісії з прав людини 22 жовтня 1998 року.
Починаючи з 1 листопада 1998 року, дати набуття чинності Протоколом №11, заяву розглядає Європейський суд з прав людини. Дата реєстрації заяви в Суді - 20 квітня 1999 року.
22 червня 1999 року Суд вирішив довести заяву до відома Уряду -відповідача, запропонувавши подати свої письмові зауваження щодо прийнятності та обгрунтованості цієї заяви, 22 вересня 1999 року Уряд поінформував Суд, що рішення суду першої інстанції м. Шумськ від 27 лютого 1998 року було виконано 28 липня 1999 року.
Листом від 3 листопада 1999 року заявниця підтвердила виконання рішення від 27 лютого 1998 року.
Листом від 21 січня 2000 року заявниця підтвердила своє бажання відкликати свою заяву.
ЗАКОНОДАВСТВО
Посилаючись на статтю 6 Конвенції та на статтю 1 Протоколу № 1, заявниця скаржилася на невиконання рішення, винесеного на її користь судом першої інстанції м. Шумська, стосовно повної виплати їй суми заробітної плати.
Суд зауважує, що своїми листами від 22 вересня та 3 листопада 1999 року відповідно, Уряд і заявниця підтвердили виконання цього рішення. Він зазначає також, що 21 січня 2000 року заявниця повідомила про своє бажання відкликати свою заяву.
Суд вважає, що спір, пов’язаний з питанням порушення Конвенції, на якому грунтувалася заява, було вирішено в сенсі пункту (b) статті 37 Конвенції. Водночас він не вбачає жодних підстав загального характеру, які б змушували його продовжити розгляд заяви через вимогу поваги до прав людини, гарантованих Конвенцією, на підставі пункту 1 статті 37 іn fіnе Конвенції.
На цих підставах Суд одностайно
постановляє вилучити заяву з реєстру.
Вінсен БЕРЖЕ, cекретар
Матті ПЕЛЛОНПЯ, голова
Full & Egal Universal Law Academy