© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012. Цей переклад було замовлено за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду. Для отримання додаткової інформації див. повне посилання на авторське право в кінці цього документу.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
Інформаційне повідомлення з юриспруденції Суду № 111
Серпень-вересень 2008 р.
Boivin проти 34 Держав-учасниць Ради Європи - 73250/01
Рішення про прийнятність від 9.9.2008 [Секція V]
Стаття 1
Відповідальність держав
Спір стосується виключно внутрішньої правової системи міжнародної організації, наділеної власною юридичною особою, окремою від особи її членів: неприйнятна
Стаття 35
Стаття 35-3
Ratione personae
Спір стосується виключно внутрішньої правової системи міжнародної організації, наділеної власною юридичною особою, окремою від особи її членів: неприйнятна
Заявник був призначений головним бухгалтером Європейської організації з безпеки повітряної навігації (Eurocontrol), державами-учасницями якої є Бельгія і Франція. Проте, його призначення скасовувалось кілька разів. Зрештою, його було звільнено, і, після подання кількох адміністративних скарг, він звернувся до Адміністративного трибуналу Міжнародної організації охорони праці (ILOAT), котрий був єдиним уповноваженим органом для врегулювання спорів між Eurocontrol і його працівниками. ILOAT залишив без змін рішення про скасування призначення і частково задовольнив вимоги заявника щодо компенсації.
Неприйнятна щодо застосування проти 32 держав: спочатку заява була подана проти Бельгії і Франції. Потім заявник поширив її на інші 32 Високі Договірні Сторони. Проте, остаточним у справі було рішення ILOAT, про яке заявник був повідомлений майже чотири роки до того, як він подав свою заяву: правило про шестимісячний строк.
Неприйнятна щодо заяви проти Бельгії і Франції: Заява мала розглядатись у світлі принципів, зафіксованих у справах, у яких Суд мав визначити, чи відповідальність Держав-учасниць Конвенції може застосовуватись стосовно Конвенції через дії або бездіяльність, пов’язані з їхнім членством у міжнародних організаціях (див., наприклад, Bosphorus Hava Yolları Turizm ve Ticaret Anonim Şirketi “Bosphorus Airways” проти Ірландії, [ВП], № 45036/98, CEDH 2005-VI, Інформаційне повідомлення № 76). Скарги заявника були спрямовані переважно проти рішення міжнародного суду поза юрисдикцією держав-відповідачів, в контексті трудового спору, котрий виник суто в рамках внутрішньої правової системи міжнародної організації, наділеної власною юридичною особою, окремою від особи її членів. Франція чи Бельгія ніколи, прямо чи опосередковано, не втручались у цей спір, і жодна дія чи бездіяльність цих держав чи їхніх органів не може викликати їхню відповідальність за Конвенцією. Щодо цього, дану справу слід відрізняти від справ, у яких поставало питання про міжнародну відповідальність держав-відповідачів. На відміну від таких справ, до всіх них відповідна держава чи держави були причетні прямо чи опосередковано, у даній справі не можна вважати, що заявник перебував під юрисдикцією держав-відповідачів у розумінні статті 1 Конвенції. Отже, стверджувані порушення не могли бути спричинені ні Францією, ні Бельгією. Щодо можливості відповідальності Eurocontrol, то ця організація не є учасницею Конвенції і, таким чином, не може відповідати за її положеннями: несумісна ratione personae.
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини
Це резюме, підготовлене Секретаріатом, не є обов’язковим для Суду.
Посилання на Інформаційні повідомлення з юриспруденції
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012.
Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська та французька мови. Цей переклад було замовлено за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду; також Суд не несе жодної відповідальності за його якість. Його можна завантажити з бази рішень Європейського суду з прав людини HUDOC () або з будь-яких інших баз даних, в яких Суд його також розмістив. Його можна відтворювати в некомерційних цілях за умови, що будуть зазначені повна назва справи та посилання на авторське право і Цільовий фонд «Права людини». Для використання будь-якої частини цього перекладу в комерційних цілях слід звертатися за наступною адресою: publishing@.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012.
The official languages of the European Court of Human Rights are English and French. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court, nor does the Court take any responsibility for the quality thereof. It may be downloaded from the HUDOC case-law database of the European Court of Human Rights () or from any other database with which the Court has shared it. It may be reproduced for non-commercial purposes on condition that the full title of the case is cited, together with the above copyright indication and reference to the Human Rights Trust Fund. If it is intended to use any part of this translation for commercial purposes, please contact publishing@.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012.
Les langues officielles de la Cour européenne des droits de l’homme sont le français et l’anglais. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour, et celle-ci décline toute responsabilité quant à sa qualité. Elle peut être téléchargée à partir de HUDOC, la base de jurisprudence de la Cour européenne des droits de l’homme (), ou de toute autre base de données à laquelle HUDOC l’a communiquée. Elle peut être reproduite à des fins non commerciales, sous réserve que le titre de l’affaire soit cité en entier et s’accompagne de l’indication de copyright ci-dessus ainsi que de la référence au Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme. Toute personne souhaitant se servir de tout ou partie de la présente traduction à des fins commerciales est invitée à le signaler à l’adresse suivante : publishing@
Full & Egal Universal Law Academy