ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «АЛЕНГОЗ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF ALENGOZ AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 14500/25 та 5 інших заяв –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
02 квітня 2026 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Аленгоз та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Голова,
Діана Сирку (Diana Sârcu),
Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 12 березня 2026 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
процедура1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
факти3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці
у додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту.
ПРаво об’єднання заяв5. Беручи до уваги схожість предмета заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
стверджуване порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 конвенції6. Заявники скаржилися, що тривалість відповідних кримінальних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку» та у них не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 і статтю 13 Конвенції.
7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмета спору для заявників (див. серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Пеліссьє і Сассі проти Франції» [ВП] (Pélissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94 пункт 67, ЄСПЛ 1999-II та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У керівній справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
застосування статті 41 конвенції12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
за цих підстав суд одноголосно Вирішує об’єднати заяви; Оголошує заяви прийнятними; Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим; Постановляє, що: упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 02 квітня 2026 року, відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у
національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви.
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість
Інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)[1]
14500/25
24.04.2025
Денис Вікторович АЛЕНГОЗ
1986
Чуєва Катерина Олександрівна
м. Одеса
20.11.2016
триває
Більше 9 років та 3 місяців
1 інстанція
3 600
18188/25
30.05.2025
Олег
Олегович Міньковський
1968
Огорілко Юрій Володимирович
м. Червоноград
12.04.2017
триває
Більше 8 років, 10 місяців та 8 днів
3 інстанції
1 800
18838/25
11.06.2025
Тарас Ярославович ГРАНАТ
1982
16.09.2015
11.02.2025
Більше 9 років, 4 місяців та 27 днів
3 інстанції
1 800
20476/25
17.06.2025
Віталій Сергійович
КІРІК
1986
Сидорчук Катерина Анатоліївна
м. Миколаїв
07.10.2022
триває
Більше 3 років, 4 місяців та 13 днів
2 інстанції
Провадження у цій справі було порушено 16.11.2010. 06.10.2022 Суд вже встановлював порушення прав заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції з огляду на надмірну тривалість кримінального провадження (див. рішення у справі «Крижановський та інші проти України» (Kryzhanovskyy and Others v. Ukraine), заява № 16218/17 та інші заяви, від 06 жовтня 2022 року)
2 000
23310/25
17.07.2025
Максим
Вікторович
ДРОЗДЕНКО
1975
11.03.2011
триває
Більше 14 років, 11 місяців та 9 днів
1 інстанція
7 200
23374/25
12.07.2025
Сергій
Григорович ЛЮБІНЕЦЬКИЙ
1984
Никитюк Олександр Іванович
м. Вінниця
16.11.2009
триває
Більше 15 років та 3 місяців
2 інстанції
3 800
[1] Та додатково сума будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.