Дата 29/04/2019 прийняття: Дата набуття 29/07/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Назва: Зміст: CASE OF A.M. v. FRANCE (Application no. 12148/18) Заявник прибув до Франції у 2008 році та отримав дозвіл на проживання строком на 10 років. 25 вересня 2015 року Кримінальний суд Парижа засудив його до шести років позбавлення волі за участь у злочинній змові з метою вчинення терористичного акту; окрім іншого, суд прийняв рішення про видворення заявника за межі Франції на постійній основі. В рішенні суду також зазначалося, що заявник розшукувався органами влади Алжиру щонайменше з 2012 року. 21 лютого 2018 року префект Луари було видав наказ про видворення заявника до Алжиру. Про це рішення заявника було повідомлено через два дні. 5 березня 2018 року заявник своєю заявою ініціював інше провадження в Адміністративному суді Ліону з приводу призупинення дії рішення щодо його видворення. Суд відмовив у задоволенні цієї заяви з огляду на те, що заявник не надав жодних конкретних актуальних доказів, які би підтверджували, що він міг бути підданий катуванню у разі його видворення до Алжиру. 12 березня 2018 року заявник звернувся до ЄСПЛ з клопотанням про застосування в цій справі тимчасових заходів в порядку правила 39 Регламенту Суду, яке надалі було задоволено. У зв’язку з цим 13 березня 2018 року ЄСПЛ повідомив Уряд про незастосування жодних заходів щодо видворення заявника до завершення розгляду цієї справи Судом. 19 березня 2018 року заявник, який перебував під адміністративним арештом, звернувся до органів державної влади з клопотанням про надання йому статусу біженця. Органи державної влади Франції, метою діяльності яких є захист біженців та осіб без громадянства, відхилили клопотання заявника. 4 липня 2018 року національний суд відхилив скаргу заявника на відмову у наданні йому статусу біженця. 27 липня 2018 року Адміністративний суд Лілля відхилив апеляційну скаргу на рішення префекта Луари про видворення заявника, мотивуючи це відсутністю доказів того, що заявника може бути піддано катуванню та жорстокому поводженню у разі його видворення до Алжиру. 10 вересня 2018 року заявника було звільнено з-під адміністративного арешту. Констатоване У разі видворення заявника до Алжиру порушення статті 3 Конвенції порушення (стаття): (заборона катування) було б відсутнє.
Full & Egal Universal Law Academy