Дата 26/03/2019 прийняття: Дата набуття 26/06/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: Зміст: CASE OF BERDZENISHVILI AND OTHERS v. RUSSIA (Applications nos. 14594/07 and 6 others – see appended list) (Щодо справедливої сатисфакції). Заявники скаржилися, що вони разом з іншими грузинськими громадянами були затримані та видворені з Росії восени 2006 року. Внаслідок масовості таких затримань та видворень грузинських громадян Грузія звернулася до ЄСПЛ із заявою проти Росії. Велика Палата у міждержавній справі «Грузія проти Росії(І)» у 2014 році встановила, що в Росії існувала скоординована політика затримання, утримання під вартою та вислання грузинських громадян, що становило адміністративну практику. У січні 2019 року рішенням щодо справедливої сатисфакції у справі «Грузія проти Росії (І)» Велика Палата встановила, що Росія має сплатити Грузії 10 000 000 євро відшкодування шкоди, яку зазнала група з принаймні 1500 громадян Грузії. Щодо цієї справи, Суд рішенням від 20 грудня 2016 року встановив порушення статті 4 Четвертого Протоколу до Конвенції (заборона колективного вислання іноземців) щодо 14 заявників. Суд також встановив, що 13 заявників зазнали порушень пунктів 1 і 4 статті 5 (право на свободу та особисту недоторканність / право на перегляд законності затримання) Конвенції; статті 3 (заборона катування) Конвенції; та статті 13 (право на ефективний засіб правового захисту) у поєднанні зі статтею 3 Конвенції. Серед іншого, Суд встановив, що більшість заявників були заарештовані поліцією або працівниками міграційної служби, затримані протягом певних періодів часу та оштрафовані. Деякі з них були депортовані, а деякі виїхали з Росії. Суд визнав, що три заявники не обґрунтували свої твердження, а один із заявників відкликав свою заяву. Суд вирішив відтермінувати вирішення питання щодо справедливої сатисфакції до того часу, поки Велика Палата не вирішить питання щодо застосування статті 41 Конвенції у справі «Грузія проти Росії (I)». Констатоване Палата застосувала принципи, які Велика Палата застосовувала у порушення (стаття): справі «Грузії проти Росії (I)» щодо розподілу сум справедливої компенсації. Так, Велика Палата постановила, що 2000 євро виплачувалися тим, хто був жертвою порушення статті 4 Четвертого Протоколу, і що сума від 10 000 до 15 000 євро має бути сплачена потерпілим від порушень пункту 1 статті 5 та статті 3 Конвенції з урахуванням тривалості перебування під вартою. У цій справі Палата присудила всім заявникам, які перебували під вартою до 48 годин, мінімальну суму у розмірі 10 000 євро, аналогічно зі справою «Грузія проти Росії (І)». Також присудила 12 500 євро заявникам, які перебували під вартою від двох до десяти днів, і 15 000 євро тим, хто перебував під вартою понад десять днів. На цій підставі Палата визнала, що Ека Чкаїдзе та Давид Яошвілі, які зазнали порушення лише права передбаченого статтею 4 Четвертого Протоколу Конвенції, мають отримати по 2000 євро кожен, а Важа Бердзенішвілі, Абрам Гівішвілі та Тато Норакідзе як спадкоємець Коба Норакідзе, мають отримати суму в розмірі 10 000 євро кожен, оскільки вони були перебували під вартою до 48 годин. Палата присудила 12 500 євро Тенгізу Кбілашвілі, Ірині Чокелі, Давиду Лацабідзе, Ірині Каландію, Касі Цихіставі, Хатуну Дзадзіму та Інзі Гігашвілі у зв’язку з їх триманням під вартою від двох до десяти днів, та 15 000 євро – Ліані Начкебії, Левану Кобаідзе і Кобі Кобаідзе, які перебували під вартою понад десять днів.
Full & Egal Universal Law Academy