Дата 19/03/2019 прийняття: Дата набуття 19/06/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF BIGOVIĆ v. MONTENEGRO (Application no. 48343/16) Зміст: У лютому 2006 року за вчинення ряду злочинів, у тому числі вбивства з обтяжуючими обставинами, заявника було заарештовано та обрано щодо нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою через наявність ризику його втечі з метою переховування від слідства. Ув’язнення продовжувалося впродовж наступних 4 років та 7 місяців з однієї і тієї ж підстави. Окрім цього, суди зазначали, що звільнення заявника може серйозно порушити громадський порядок та спокій. Заявника було засуджено до покарання у вигляді позбавлення волі строком на тридцять років. Суд касаційної інстанції визнав рішення судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими. Заявник скаржився на умови його перебування під вартою; стверджував про перенаселеність камер, недостатньо відгороджений туалет у своїй камері і дозвіл лише одну годину перебувати на відкритому повітрі впродовж дня. Заявляв, що хвороби, які він мав, прогресували під час перебування під вартою, і що отримана ним медична допомога була недостатньою; стверджував, що його тримання під вартою не переглядалося з необхідною періодичністю, а тому було незаконним; скаржився на надмірну тривалість такого тримання під вартою та на відсутність вчасного розгляду судами його заяв про звільнення з-під варти. Констатоване Порушення статті 3 Конвенції (заборона катування) з огляду на порушення неналежні умови перебування під вартою. (стаття): Відсутність порушення статті 3 Конвенції щодо відсутності належного медичного лікування. Порушення пункту 1 статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту недоторканість). Порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.
Full & Egal Universal Law Academy