ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «БІЛОЗОР ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF BILOZOR AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 9207/09 та 5 інших -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
20 липня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Білозор та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Нона Цоцорія (Nona Tsotsoria), Голова
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer),
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 29 червня 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у доданій таблиці, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заявах № 65001/09, № 29199/13 та № 40579/15 заявники подали також інші скарги за Конвенцією.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на неналежні умови тримання під вартою та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають таке:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...»
7. Суд зазначає, що заявники тримались під вартою в неналежних умовах. Деталі щодо умов тримання заявників під вартою наведені у доданій таблиці. Суд посилається на принципи, встановлені його усталеною практикою щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia) [ВП], заява № 7334/13, пп. 96-101, ECHR 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і у сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić), пп. 122 ‑141, та «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and others v. Russia), заяви №№ 42525/07 та 60800/08, пп. 149‑159, від 10 січня 2012 року).
8. У справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine, заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою були неналежними.
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ
12. У заяві № 65001/09 заявник подав скаргу за пунктом 3 статті 5 Конвенції, яка також порушує питання щодо Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, а також вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine, заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року), Суд вирішує, що вона також вказує на порушення Конвенції.
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. У заявах № 65001/09, № 29199/13 та № 40579/15 заявники також скаржилися за різними статтями Конвенції.
14. Суд розглянув заяви, наведені у додатку, та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. Зважаючи на наявні документи та свою практику, Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо неналежних умов тримання під вартою та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у таблиці в додатку, а решту скарг у заявах № 65001/09, № 29199/13 та № 40579/15 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 та
13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою;
4. Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку);
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача, крім за заявою № 44670/11, за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 20 липня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Нона Цоцорія
(Nona Tsotsoria)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за статтями 3 та 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника та місце проживання
Установа виконання покарань,
дата початку та кінця строку,
тривалість
Площа (м2) на одного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
9207/09
21/01/2009
Володимир Володимирович Білозор
18/02/1968
Валерій Григорович
Бєлік
м. Миколаїв
Миколаївське СІЗО
з 24/07/2007 до 23/12/2010
3 роки та 5 місяців
2.5 м²
Відсутність особистого простору, ускладнена іншими факторами: обмежений доступ до душу; відсутність приватності у користуванні туалетом
7 400
65001/09
02/12/2009
Ілля Пантелійович Хачик
15/04/1933
Київське СІЗО № 13
з 31/08/2007 до
24/02/2011
3 роки, 5 місяців та 25 днів
Відсутність особистого простору, ускладнена іншими факторами: відсутність спальних місць для всіх ув’язнених в камері; відсутність приватності у користуванні туалетом; відсутність свіжого повітря та вентиляції
пункт 3 статті 5 Конвенції – надмірна тривалість досудового тримання під вартою
9 800
44670/11
07/06/2011
Олександр Володимирович Смірнов
07/12/1981
Роман Володимирович Салутін
м. Воронеж
Харківське СІЗО
з 02/12/2010 до 18/04/2012
1 рік, 4 місяці та 17 днів
Відсутність особистого простору, ускладнена іншими факторами:
відсутність спальних місць для всіх ув’язнених в камері; постійне паління сигарет (заявник не палить)
3 800
29199/13
22/04/2013
Сергій Дмитрович Павліченко
07/10/1992
Василь Ігорович Бугайчук
м. Київ
Київське СІЗО № 13
з 18/04/2011 до 27/09/2013
2 роки, 5 місяців та 10 днів
Київське СІЗО № 13
з 18/11/2013 до 27/01/2014
2 місяці та 10 днів
2.5 м²
2.5 м²
Відсутність особистого простору, ускладнена іншими факторами:
відсутність спальних місць для всіх ув’язнених в камері; постійне паління сигарет (заявник не палить); щоденна прогулянка тривалістю лише одну годину
6 000
29204/13
22/04/2013
Дмитро Олександрович Павліченко
17/12/1963
Василь Ігорович Бугайчук
м. Київ
Київське СІЗО № 13
з 18/04/2011 до 27/09/2013
2 роки, 5 місяців та 10 днів
Київське СІЗО № 13
з 18/11/2013 до 27/01/2014
2 місяці та 10 днів
2.5 м²
2.5 м²
Відсутність особистого простору, ускладнена іншими факторами: відсутність або неналежність гігієнічних засобів; відсутність або погана якість постільного приладдя та постільної білизни; відсутність гарячої води
6 000
40579/15
25/07/2015
Олександр Анатолійович Ігнатов
29/04/1989
Дніпропетровське СІЗО № 3
з 10/06/2013 до 25/03/2015
1 рік, 9 місяців та 16 днів
Відсутність особистого простору, ускладнена іншими факторами: відсутність свіжого повітря та вентиляції; курці у камері (пасивне паління), неналежні санітарні умови в камері (цвіль на стінах, комахи, миші в камері); несправний туалет; туалет не відокремлено від житлової зони, дуже близько розташований до столу та ліжок; відсутність гарячої води у камерах, брудна постільна білизна, яку не міняли на чисту; старі матраци; погане харчування
4 500
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy