ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «БІЛИЙ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF BILYY v. UKRAINE)
(Заяви № 11356/17 та № 45420/19 )
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
13 січня 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Білий проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), Голова,
Ладо Чантурія (Lado Chanturia),
Арнфінн Бордсен (Arnfinn Bårdsen), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 09 грудня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за двома заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості про заявника та інформація щодо заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ6. Заявник скаржився головним чином на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:
Стаття 3 Конвенції
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13 Конвенції
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...»
7. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП] (Muršić v. Croatia) [GC], заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia), пункти 122 – 141 та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня 2012 року).
8. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня
2020 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.
10. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.
ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ12. Заявник подав інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції або неприйнятними з будь-якої іншої підстави. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що ці скарги також свідчать про порушення Конвенції з огляду на висновки в рішеннях у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 84 – 87, від
10 лютого 2011 року), «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року), «Г.Б. та інші проти Туреччини» (G.B. and Others v. Turkey), заява №4633/15, пункт 176, від 17 жовтня 2019 року), та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 40 – 47, від 15 грудня 2016 року).
13. У заяві № 11356/17 заявник також подав інші скарги за пунктом 4 статті 5 Конвенції.
14. Суд розглянув ці скарги та вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, вони не відповідають критеріям прийнятності за статтями 34 та 35 Конвенції або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, згадане рішення у справі «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку. Він також відхиляє висунуті заявником у заяві № 11356/17 додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує прийнятними скарги на неналежні умови тримання під вартою, відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту та інші скарги за усталеною практикою Суду, як зазначено в таблиці у додатку, а решту скарг у заяві № 11356/17 – неприйнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, поданими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
6. Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції у заяві № 11356/17.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 13 січня 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна Лятіф Гусейнов
(Viktoriya Maradudina) (Lәtif Hüseynov)
В.о. заступника Секретаря Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за статтями 3 та 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві
ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Установа
Дата початку та закінчення строку
Тривалість
Площа
(кв. м)
на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і компенсації судових та інших витрат
(в євро)[1]
11356/17
17.03.2016
Іван Іванович БІЛИЙ
1984
Ігнатов Олександр Анатолійович
м. Дніпро
Київський слідчий ізолятор
з 08.10.2018 до 08.03.2019
5 місяців та 1 день
2,6 м2
відсутність свіжого повітря, недостатня кількість спальних місць, камера заражена паразитами/гризунами, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність приватності під час використання туалету, відсутність туалетних засобів, цвіль або бруд у камері, відсутність або обмежений доступ до теплої води, відсутність або обмежений доступ до душу, переповненість, пасивне паління, низька якість продуктів харчування
п. 4 ст. 5 – недоліки у провадженні щодо перегляду законності тримання під вартою – відсутність розгляду судами аргументів заявника, наведених у його клопотаннях про застосування альтернативних запобіжних заходів
(рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява №40107/02, пункт 85, від 10 лютого 2011 року та «Г.Б. та інші проти Туреччини» (G.B. and Others v. Turkey), заява №4633/15, пункт 176, від 17 жовтня 2019 року).
п. 4 ст. 5 – надмірна тривалість судового перегляду тримання під вартою – клопотання заявника про застосування альтернативних запобіжних заходів від 18.03.2015 та 30.11.2015 були розглянуті із затримкою у 20 та 24 дні 08.04.2015 та 23.12.2015 відповідно,
п. 5 ст. 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 4 статті 5 Конвенції;
п. 5 ст. 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції;
п. 3 ст. 5 – надмірна тривалість тримання під вартою з 16.03.2014 до 07.07.2016,
2 роки, 3 місяці та 21 день, ґрунтувалися на стандартних підставах без аналізу ризиків або можливості застосувати альтернативні триманню під вартою запобіжні заходи.
2 200
45420/19
15.08.2019
Біла Олександра Віталіївна,
м. Підгородне
[1] Та суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.