ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА “БОРИСОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ”
(Заява № 34091/03)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
24 квітня 2008 року
Це рішення стане остаточним за обставин, викладених у п. 2 статті 44 Конвенції. Воно може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Борисов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (п’ята секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:
п. П. Лоренцен (P. Lorenzen), Голова,
п. К. Юнгвірт (K. Jungwiert),
п. В. Буткевич (V. Butkevych),
п. Р. Маруст (R. Maruste),
п. М. Віллігер (M. Villiger),
пані І. Беро-Лефевре (I. Berro-Lefevre),
пані М. Лазарова-Трайковська (M. Lazarova Trajkovska), судді,
та пані К. Вестердік (C. Westerdiek), секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 25 березня 2008 року,
виносить таке рішення, що було прийняте того ж дня:
ПРОЦЕДУРА
1. Справа порушена за заявою (№ 34091/03), поданою 30 серпня 2003 року до Суду проти
України відповідно до статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі — Конвенція) 43 громадянами України.
2. Уряд України (далі — Уряд) був представлений його Уповноваженим — паном Юрієм Зайцевим.
3. 14 травня 2007 року Суд вирішив направити Уряду скарги стосовно затримки у виконанні остаточних рішень суду, винесених на користь заявників проти державних вугільних підприємств. Суд відповідно до пункту 3 статті 29 Конвенції вирішив розглядати питання щодо суті та прийнятності заяви одночасно.
ЩОДО ФАКТІВ
I. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Всі сорок три заявники є громадянами України, які проживають у Луганській області. Вони були представлені паном Миколою Козиревим.
1. Виконавче провадження проти державних вугільних підприємств
5. Сорок два заявники (див. додаток) є чи були працівниками чи перебували у родинних стосунках із працівниками державних вугільних підприємств. Протягом 1999–2003 років Краснолуцький міський суд виносив рішення на користь заявників стосовно виплати заборгованості із заробітної плати та/чи соціальних виплат, які були повністю виконані у 2004–2005 роках, за винятком рішення суду, винесеного на користь пана Корнієнка, яке залишається невиконаним (див. подробиці у додатку).
6. Деякі заявники безуспішно вимагали від виконавчої служби компенсацію за затримки у виконанні рішень суду, винесених на їхню користь.
7. Після початку провадження за Конвенцією пан Бойко Володимир Іванович, пан Бакушев Валентин Іванович та пан Буторін Віктор Миколайович померли. Їхні вдови, пані Бойко Валентина Йосипівна, пані Бакушева Тамара Трохимівна та пані Буторіна Ірина Миколаївна повідомили Суд, що вони бажають підтримати заяви своїх померлих чоловіків.
2. Виконавче провадження щодо КСП «Краснолуцький»
8. Сорок третій заявник, пані Мельникова Інеса Геннадіївна, є колишнім працівником колективного сільськогосподарського підприємства «Краснолуцький» (далі — КСП). Рішення Краснолуцького міського суду від 26 грудня 2001 року про стягнення із КСП 3519 грн заборгованості по заробітній платні на користь заявниці було повністю виконано 4 квітня 2007 року.
II. ВІДПОВІДНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
9. Відповідне національне законодавство викладене у рішенні «Сокур проти України» ((Sokur v. Ukraine), заява № 29439/02, пункти 17–22, рішення від 26 квітня 2005 року).
ЩОДО ПРАВА
I. СТОСОВНО LOCUS STANDI ПАНІ БОЙКО, ПАНІ БАКУШЕВОЇ ТА ПАНІ БУТОРІНОЇ
10. Уряд-відповідач не висловив жодних аргументів проти участі вдів пана Бойка, пана Бакушева та пана Буторіна.
11. З огляду на обставини справи та надану йому інформацію, Суд вважає, що вдови цих заявників є правомочними продовжити провадження замість заявників (див. «Шаренок проти України» (Sharenok v. Ukraine), заява № 35087/02, пункти 10–12, рішення від 22 лютого 2005 року). Проте всі посилання у тексті робитимуться на заявників.
II. СКАРГИ ЗА ПУНКТОМ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 1 ПЕРШОГО ПРОТОКОЛУ ДО КОНВЕНЦІЇ НА ЗАТРИМКИ У ВИКОНАННІ РІШЕНЬ
12. Заявники скаржилися на те, що державні органи влади не виконали рішення, винесені на їх користь, протягом належного часу. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 Конвенції та статтю 1 Першого протоколу до Конвенції. У вищезгаданих положеннях Конвенції, зокрема, зазначено:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного
строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...»
Стаття 1 Першого протоколу
«Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів».
A. Щодо прийнятності
1. Стосовно виконання рішень суду, винесених проти державних вугільних підприємств
13. Суд зазначає, що ці скарги не є очевидно необґрунтованими в сенсі пункту 3 статті 35 Конвенції. Суд далі зазначає, що заява не є неприйнятною з будь*яких інших підстав. Таким чином, вона має бути визнана прийнятною.
2. Стосовно виконання рішень суду, винесених проти КСП «Краснолуцький»
14. Суд звертає увагу на те, що тривале невиконання рішення суду, винесеного на користь пані Мельникової, було пов’язане з відсутністю коштів у приватного підприємства. Держава не може бути відповідальною за таку відсутність коштів, та її відповідальність поширюється тільки на дії державних органів у виконавчому провадженні (див. «Шестаков проти Росії» (Shestakov v. Russia (ухвала), заява № 48757/99, від 18 червня 2002 року). Більше того, заявниця не скаржилась до національних судів стосовно стверджуваних недоліків чи бездіяльності виконавчої служби в оскарженому виконавчому провадженні (див., наприклад, «Дзізін проти України» (Dzizin v. Ukraine) (ухвала), заява № 1086/02, від 24 червня 2003 року).
15. Таким чином, ця частина заяви має бути оголошена неприйнятною як очевидно необґрунтована відповідно до пунктів 3 та 4 статті 35 Конвенції.
B. Щодо суті
16. Уряд стверджував, що у цій справі не було порушення прав, гарантованих Конвенцією.
17. Заявники не погодилися.
18. Суд зазначає, що рішення, винесені на користь заявників, не виконувалися протягом значного періоду.
19. Суд повторює, що він встановлював порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції в багатьох схожих справах (див., наприклад, рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), згадане вище, пункти 36–37, та справу «Шаренок проти України» (Sharenok v. Ukraine), заява № 35087/02, пункти 37–38, рішення від 22 лютого 2005 року).
20. Дослідивши всі матеріали справи, які є у його розпорядженні, Суд зазначає, що Уряд не навів жодного факту чи аргументу, який переконав би Суд дійти іншого висновку у цій справі.
21. Таким чином, у цій справі було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
III. ЩОДО ІНШИХ СТВЕРДЖУВАНИХ ПОРУШЕНЬ КОНВЕНЦІЇ
22. Заявники також скаржилися за статтею 14 Конвенції, у поєднанні з пунктом 1 статті 6 та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, на те, що невиконання рішень суду, винесених на їх користь, рівнозначне їх дискримінації.
23. Проте, у світлі всіх наявних матеріалів, Суд не встановив жодних ознак дискримінації
у здійсненні прав та свобод, гарантованих Конвенцією чи протоколами до неї.
24. Таким чином, ця частина заяви має бути оголошена неприйнятною як очевидно необ*
ґрунтована відповідно до пунктів 1, 3 та 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
25. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право від повідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
A. Шкода
26. Заявники вимагали суми заборгованості за рішеннями національного суду як відшкоду
вання матеріальної шкоди, а також від 2500 євро до 4000 євро відшкодування моральної шкоди.
27. Уряд не погодився з цими вимогами.
28. Суд вважає, що Уряд має виплатити пану Миколі Степановичу Корнієнку відповідну заборгованість за рішенням суду, яка ще досі не виплачена, як відшкодування матеріальної шкоди.
29. З іншого боку, Суд не вбачає жодного причинного зв’язку між встановленими порушеннями та розміром відшкодування матеріальної шкоди, який вимагали решта заявників. Відповідно Суд відхиляє згадані вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди.
30. Також Суд вбачає, що заявники мали зазнати моральної шкоди у зв’язку з констатованими порушеннями. Відповідно Суд присуджує відшкодування моральної шкоди (див. додаток).
B. Судові витрати
31. Заявники не подали жодних вимог щодо відшкодування судових витрат. Відповідно Суд нічого не присуджує.
C. Пеня
32. Суд вважає належним призначити пеню виходячи з розміру граничної позичкової ставки Європейського центрального банку плюс три відсотки.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує скарги за пунктом 1 статті 6 та за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції щодо тривалого невиконання судових рішень, винесених проти державних вугільних підприємств, прийнятними, а решту заяви — неприйнятною;
2. Постановляє, що у цій справі було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції;
3. Постановляє, що у цій справі було порушено статтю 1 Першого протоколу до Конвенції;
4. Постановляє, що:
(а) протягом трьох місяців з дня, коли рішення стане остаточним відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, держава-відповідач має сплатити:
i) суми відшкодування моральної шкоди, зазначені у додатку, з урахуванням будь-якого податку, який може бути стягнуто із цих сум. Зазначені суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
ii) невиплачену заборгованість за рішенням суду від 24 червня 1999 року, винесеного на користь Миколи Степановича Корнієнка. Зазначена сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) зі спливом вищезазначених трьох місяців і до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, плюс три відсоткові пункти;
5. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Вчинено англійською мовою та повідомлено письмово 24 квітня 2008 року відповідно до пп. 2 та 3 правила 77 Реґламенту Суду.
К. ВЕСТЕРДІК (C. Westerdiek) П. ЛОРЕНЦЕН (P. Lorenzen)
Секретар Голова
ДОДАТОК
№
Заявник
Працедавець
Заборгованість за рішеннями
(грн) )
Період
невиконання
Сума відшкодування
моральної шкоди
(евро)
1
Борисов Володимир
Олександрович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
4 508
03.01.2001 – 22.12.2004
1600
2
Багрій Іван Іванович
ДВАТ «Шахта
«Хрустальська»
7 747
03.01.2001 – 02.11.2004
1600
3
Клягін Іван Іванович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
3 942
10.09.2001 – 12.10.2004
1000
4
Усатенко Сергій
Іванович
ДВАТ «Шахта
«Міусінська»
1 006
23.01.2002 – 27.08.2004
800
1 189
03.04.2002 – 15.11.2004
5
Ковальов Василь
Володимирович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
4 776
28.08.2001 – 12.10.2004
1000
6
Козлов Сергій
Вікторович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
1 530
10.04.2002 – 20.09.2004
800
7
Козлова Катерина Олександрівна
ДВАТ «Шахта
«Міусінська»
2 447
17.04.2002 – 09.06.2004
500
8
Козлов Віктор Михайлович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
6 300
04.04.2001 – 12.10.2004
1300
9
Хворостянко Олександр
Анатолійович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
4 096
21.06.2001 – 12.10.2004
1300
10
Яценко Василь
Григорович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
6 137
04.04.2001 – 12.10.2004
1300
11
Демиденко Володимир
Григорович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
3 196
10.12.2001 –
12.10.2004
800
12
Конончук Василь
Миколайович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
5 806
20.06.2001 –
12.10.2004
1300
13
Гребенюк Микола
Миколайович
Управління з монтажу, демонтажу і ремонту гірничошахтного
обладнання
6 764
14.03.2002 –
12.10.2004
800
14
Корнієнко Микола
Степанович
ДП «Донбасантрацит»
1 458
24.06.1999 –
до теперешнього часу
2600
15
Трояновський Ярослав
Володимирович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
6 628
20.06.2001 – 20.09.2004
1000
16
Калініна Галина
Володимирівна
ДВАТ «Шахта
ім. «Ізвестій»
1 861
27.06.2001 – 08.10.2004
1300
17
Волкова Валентина
Миколаївна
ДВАТ «Шахта
ім. «Ізвестій»
2 194
27.06.2001 – 02.11.2004
1300
18
Аджигітов Карібула
Нуруллович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
1 327
18.10.2000 – 26.08.2004
1600
№
Заявник
Працедавець
Заборгованість за рішеннями
(грн) )
Період
невиконання
Сума відшкодування
моральної шкоди
(евро)
19
Тиминська Світлана
Миколаївна
ДВАТ «Шахта
«Міусінська»
14 431
18.10.2000 – 18.11.2004
1600
20
Одерієв Юрій
Федорович
ДВАТ «Шахта
ім. «Ізвестій»
4 260
13.06.2001 – 02.11.2004
1300
21
Одерієв Микола
Федорович
ДВАТ «Шахта
ім. «Ізвестій»
6 405
31.06.2002 –
02.11.2004
1300
22
Водянник Іван
Федорович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
3 518
05.06.2001 – 20.09.2004
1000
1 292
05.08.2002 – 12.10.2004
23
Предибайло Олексій
Дмитрович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
5 963
28.01.2001 –
12.10.2004
1300
24
Жигуліна Віра
Степанівна
ДВАТ
«Антрацитвуглесервіс»
1 554
10.04.2001 – 25.11.2004
1300
25
Речин Володимир
Миколайович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
4 288
25.07.2001 –
12.10.2004
1000
26
Гатілов Юрій Іванович
ДВАТ «Шахта
«Міусінська»
4 659
20.12.2000 –
25.11.2004
1600
19 206
23.10.2002 –
25.11.2004
27
Гурська Ніна
Володимирівна
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
1 978
30.08.2001 –
12.10.2004
1000
28
Гаралевич Єфросинія
Петрівна
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
2 924
30.04.2001 –
12.10.2004
1300
29
Ткаченко Іван Іванович
ДВАТ «Шахта
«Краснолуцька»
3 675
04.04.2001 – 02.11.2004
1300
30
Сєдаєв Сергій
Васильович
ДВАТ «Шахта
ім. «Ізвестій»
4 021
25.08.1999 – 21.10.2004
2100
31
Смірнов Юрій
Олександрович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
8 209
03.05.2001 – 12.12.2004
1300
32
Радіонов Віктор
Дмитрович
ДВАТ «Шахта
ім. «Ізвестій»
7 120
03.04.2001 –
02.11.2004
1300
33
Ковальов Геннадій
Олексійович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
7 975
25.05.2001 – 13.10.2004
1300
34
Птушкін Олександр
Іванович
ДП «Донбасантрацит»
2 816
19.04.2000 – 27.10.2004
1800
35
Педоренко Петро
Прокофійович
ДВАТ «Шахта
«Краснокутська»
5 581
07.11.2001 – 10.11.2004
1000
№
Заявник
Працедавець
Заборгованість за рішеннями
(грн) )
Період
невиконання
Сума відшкодування
моральної шкоди
(евро)
36
Бойко Володимир
Іванович
ДП «Донбасантрацит»
3 580
19.02.2003 – 17.09.2004
300
37
Бакушев Валентин
Іванович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
891
19.02.2003 – 19.09.2005
800
38
Буторін Віктор
Миколайович
ДВАТ «Шахта
«Міусінська»
2 487
14.11.2001 – 02.11.2004
1 000
39
Черненко Олександр
Сергійович
ДВАТ «Шахта
«Міусінська»
1 756
11.10.2000 – 25.11.2004
1 600
40
Сайко Надія
Миколаївна
«Шахта
«Краснолуцька»
4 600
16.07.2001 – 20.09.2005
1 600
41
Кицюк Тетяна
Василівна
ДП «Донбасантрацит»
1 980
10.05.2000 – 28.10.2004
1 800
42
Гурський Леонід
Володимирович
ДВАТ «Шахта
«Княгинінська»
8 178
12.09.2001 – 29.10.2004
1 000
Full & Egal Universal Law Academy