Дата 23/05/2019 прийняття: Дата набуття 23/08/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF CHEBAB v. FRANCE (Applications no.542/13) Зміст: 8 березня 2000 року мешканець Тіонвілля зателефонував до поліції близько 4:30 ранку, зазначивши, що двоє чоловіків намагаються вдертися до квартири, розташованої в його будинку. Коли двоє офіцерів поліції прибули на місце події, мешканець вказав на двох чоловіків, які сиділи на лавці біля будинку. Офіцери поліції рушили до них, і один з офіцерів вистрелив з вогнепальної зброї, завдавши поранень заявникові в шию та праве плече. Розслідування, проведене департаментом поліції регіону, встановило, що офіцер поліції використав свою зброю в цілях самозахисту, і що заявник погрожував йому ножем. 19 травня 2000 року заявника було викликано до суду за обвинуваченням у нападі із застосуванням зброї проти особи, що здійснює державні повноваження. 16 січня 2001 року провадження щодо заявника було припинено у зв’язку із затримкою в повідомленні йому про його права. Апеляційний суд залишив це рішення суду в силі, вказавши, що ніж був вилучений незаконно. Окрім іншого, різні дії, що були проведені з цим предметом, призвели до неможливості встановлення істини, враховуючи що заявник та працівник поліції надати протилежні версії інциденту. 18 липня 2012 року заявник подав кримінальну скаргу та скаргу в порядку цивільного провадження щодо замаху на вбивство, та використання зброї особою – представником органів влади. Заявник також зазначив, що експертним медичним висновком було встановлено, що поранення були спричинені пострілом, в результаті чого утворилась гематома розміром у 20 см довжиною на правій частині грудної клітини із заповненням правої надключичної ямки. Лікар також зазначив, що поранення були спричинені, коли заявник стояв, в результаті чого відбувся перелом правої ключиці. Заявник також додав висновок психіатра, в якому зазначалося, що він страждав на посттравматичний синдром. 17 березня 2003 року прокурор подав заяву про проведення судового розслідування стосовно офіцера поліції, який застосував зброю. Було проведено дві судово-психіатричні експертизи. Перший експерт встановив, що заявник страждав на шизофренічні розлади; другий експерт зазначив, що заявник страждав на посттравматичний синдром у результаті інциденту. 2 липня 2010 року судове провадження було припинено з огляду на невстановлення доказів, які могли би спростувати версію, надану офіцером поліції. Суд апеляційної інстанції підтримав таке рішення, вказавши, що дії офіцера поліції розцінюються як спосіб самозахисту, і, відповідно, постріл є співрозмірним обставинам інциденту. Суд касаційної інстанції відхилив скаргу заявника. Констатоване Порушення статті 2 Конвенції (право на життя). порушення (стаття):
Full & Egal Universal Law Academy