ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «ЧУКАНОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUKANOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 16108/03 та 9 інших заяв -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
8 грудня 2016 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Чуканов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Ханлар Гаджієв (Khanlar Hajiyev), Голова
Фаріс Вегабовіч (Faris Vehabović),
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), судді,
та Хасан Бакірчі (Hasan Bakırcı), заступник Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 17 листопада 2016 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
І. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в єдиному рішенні.
ІІ. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися головним чином, що тривалість цивільних проваджень у їх справах була несумісною з вимогами щодо «розумного строку», та у зв’язку з цим на відсутність ефективних засобів юридичного захисту. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають наступне:
Стаття 6, п. 1
“Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...”
Стаття 13
“Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.”
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У характерних справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, від 09 листопада 2004 та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), № 55870/00, від 18 липня 2006 року Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, про які йдеться в цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Беручи до уваги свою практику з вказаного питання, Суд вважає, що в даному випадку тривалість судових розглядів була надмірною і не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та розкривають порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
ІІІ. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
12. Деякі заявники скаржилися також на порушення інших статей Конвенції, згідно з відповідною усталеною практикою Суду (див. перелік у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, вони також не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Відповідно, вони мають бути визнані прийнятними. Вивчивши всі надані йому матеріали, Суд дійшов висновку, що вони також вказують на порушення Конвенції у світлі його висновків у справі «Юрій Миколайович Іванов» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009.
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. Заявники у заявах №№ 16108/03, 45841/07 та 65999/09 скаржилися також за іншими статтями Конвенції.
14. Суд розглянув заяви та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
“Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.”
16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, пп. 109 і 112, від 09 листопада 2004), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку. Однак Суд нічого не присуджує заявникам, які не відповіли на його пропозицію надати їхні вимоги справедливої сатисфакції відповідно до Правила 60 Регламенту Суду.
17. Суд вважає за належне призначити пеню, виходячи з граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, як вказано у переліку в додатку, а решту скарг у заявах №№ 16108/03, 45841/07 та 65999/09 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1
статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
4. Постановляє, що було порушення щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку);
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти
6. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 8 грудня 2016 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Хасан Бакірчі
(Hasan Bakırcı)
Заступник Секретаря
Ханлар Гаджиєв
(Khanlar Hajiyev)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника, та місце проживання
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції,
№ провадження у національному суді
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
16108/03
16/04/2003
Володимир Петрович ЧУКАНОВ
27/04/1947
24/10/2001
11/02/2004
14/12/2005
25/02/2009
4 роки, 1 місяць та 21 день
1 інстанція
5 років та 15 днів
2 інстанції
Пункт 1 статті 6 – невиконання або тривале виконання рішень національних судів – рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від
04/12/2000,
02/06/2003,
16/04/2004,
18/11/2004 та
11/02/2005
0
41587/07
08/09/2007
Аркадій Іванович ШАПОВАЛОВ
23/05/1964
Олег Степанович Стьопочкін
м. Кременчук
11/09/1997
25/05/2007
9 років, 8 місяців та 15 днів
3 інстанції
2 400
42770/07
24/09/2007
Наталія Георгіївна МАНДРИК
24/12/1946
11/09/1997
18/05/2007
9 років, 8 місяців та 8 днів
3 інстанції
3 100
45841/07
11/10/2007
Дмитро Миколайович КРУЖКОВ
05/09/1950
13/12/1999
23/06/2004
4 роки, 6 місяців та 11 днів
1 інстанція
Пункт 1 статті 6 – невиконання або тривале виконання рішень національних судів – рішення Болгардського районного суду Одеської області від
23/06/2004
2 600
34963/08
10/07/2008
Дмитро Олексійович АНТІОШКО
01/01/1961
18/06/2002
26/02/2008
5 років, 8 місяців та 9 днів
3 інстанції
600
46323/08
16/09/2008
Григорій Юхимович ЛАВРІНЧУК
01/09/1943
11/09/1997
01/02/2001
18/12/2003
14/05/1998
06/02/2002
22/04/2008
8 місяців, 4 дні
3 інстанції
1 рік та 6 днів
3 інстанції
4 роки, 4 місяці та 5 днів
3 інстанції
600
15165/09
27/02/2009
Петро Михайлович НЕСТОР
23/06/1960
31/07/2002
04/11/2008
6 років, 3 місяці та 5 днів
3 інстанції
500
65999/09
28/11/2009
Анатолій Федорович КРИСЕНКО
20/06/1959
23/04/2003
03/04/2014
10 років, 11 місяців та 12 днів
3 інстанції
3 900
46371/14
05/06/2014
Олександр Анатолійович НАБОКА
20/08/1957
03/06/2005
18/11/2014
9 років, 5 місяців та 16 днів
2 інстанції
3 100
19517/15
15/04/2015
(2 заявниці)
Валентина Іванівна НЕЗДОЛІНА 10/10/1944
Віра Вікторівна ЦЕРТІЙ
20/02/1951
19/05/2008
22/10/2014
6 років, 5 місяців та 4 дні
3 інстанції
500
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy