ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ДАШКЕВИЧ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF DASHKEVYCH AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 25844/20 та 2 інших – див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
30 вересня 2021 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Дашкевич та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова,
Йован Ілієвський (Jovan Ilievski),
Маттіас Гуйомар (Mattias Guyomar), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 09 вересня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Заявники висунули також інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ6. Заявники скаржилися головним чином на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають таке:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...»
7. Суд зазначає, що заявники трималися під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia) [ВП], заява
№ 7334/13, пункти 96–101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia), пункти 122–141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149–159, від 10 січня 2012 року).
8. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine) (заява № 72286/01, рішення від 28 березня 2006 року) та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine) (заява № 14057/17, рішення від 30 січня 2020 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою, як зазначено в таблиці у додатку, були неналежними.
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.
ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції або неприйнятними з будь-якої іншої підстави. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що ці скарги також свідчать про порушення Конвенції з огляду на висновки у рішеннях у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) (заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року); «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine) (заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року) та «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine) (заява № 49872/11, пункти 286-287, від 30 квітня 2013 року); і «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) (заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року).
ІНШІ СКАРГИ13. У заяві № 25844/20 заявник подав інші скарги за статтею 3 Конвенції щодо неналежних умов тримання його під вартою до 10 травня 2019 року.
14. Суд розглянув ці скарги та вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, вони не відповідають критеріям прийнятності за статтями 34 та 35 Конвенції або не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, згадане рішення у справі «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує прийнятними скарги щодо неналежних умов тримання під вартою, відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту та інші скарги за усталеною практикою Суду, як зазначено в таблиці у додатку, а решту скарг у заяві(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 30 вересня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
_p_2}
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за статтями 3 та 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві
ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
рік народження
П.І.Б. представника, місцезнаходження
Установа,
дата початку та закінчення строку,
тривалість
Площа
(кв. м)
на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди
(в євро)[1]
Сума, присуджена кожному заявнику в якості судових та інших витрат (в євро)[2]
25844/20
16.06.2020
Євген Васильович ДАШКЕВИЧ
1983
Пустинцев
Андрій Віталійович
м. Дніпро
Черкаський слідчий ізолятор
з 10.05.2019
триває
Більше 2 років, 2 місяців та 27 днів
2 кв. м
переповненість
Пункт 1 статті 6 – надмірна тривалість кримінального провадження - триває більше 4 років, в тому числі більше 3 років у суді першої інстанції
Пункт 3 статті 5 – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування –з 21.06.2017 триває, відсутність відповідних підстав; не були належним чином розглянуті заходи, альтернативні триманню під вартою;
Пункт 5 статті 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції
6 900
250
26777/20
10.06.2020
Олександр Миколайович
НЕВМЕРЖИЦЬКИЙ
1984
Вавренюк Олександр Володимирович
м. П’ятихатки
Черкаський слідчий ізолятор
з 21.09.2018 триває
Більше 2 років, 10 місяців та 16 днів
3,2 кв. м
камера заражена паразитами/гризунами,
відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність приватності для використання туалету,
цвіль або бруд у камері,
відсутність або обмежений доступ до душу, переповненість, пасивне паління, низька якість продуктів харчування
Пункт 3 статті 5 – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – заявник перебував під вартою з 20.09.2018 дотепер; повторювані обґрунтування для продовжуваного тримання під вартою,
Пункт 5 статті 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції
8 500
250
32795/20
14.07.2020
Микола Іванович ЛУКИЧ
1991
Вавренюк Олександр Володимирович
м. П’ятихатки
Черкаський слідчий ізолятор
з 19.04.2019
триває
Більше 2 років, 3 місяців та 18 днів
2 кв. м
переповненість
Пункт 3 статті 5 – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування– з 19.04.2018 до 10.02.2020, використання стандартних обґрунтувань для тримання під вартою без оцінки особистих обставин, у тому числі без урахування розвитку справи; відсутність належного розгляду заходів, альтернативних триманню під вартою
7 100
250
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
[2] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.