Справа «Деме проти Франції»
(Demai v. France)
У рішенні, ухваленому 28 жовтня 1994 pоку, бажаючи здійснити погоджене врегулювання питання між французьким урядом та заявником, Суд постановив:викреслити справу Деме зі своїх списків.
Обставини справи
П. Крістіан Деме, громадянин Франції, 1960 р. н., був хворий на гемофілію і йому часто робили переливання крові. Тест крові 22 липня 1985 року показав, що хворий був заражений вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Згодом його віднесли до класу хворих із другою стадією зараження за шкалою Центру контролю захворювань в Атланті.
8 грудня 1989 року заявник, маючи на меті отримання компенсації, вніс попередню скаргу міністрові солідарності, здоров’я і соціального захисту, котрий відмовив йому 30 березня 1990 року.
25 травня того самого року п. Деме подав позов у Версальський адміністративний суд з вимогою анулювати міністерське рішення і отримати компенсацію від держави в сумі 2 500 000 французьких франків, а також встановлені законом пільги.
24 липня 1991 року Державна Рада передала справу в Паризький адміністративний суд, котрий розглядав справи, порушені хворими на гемофілію.
Після слухання 8 квітня 1992 року суд встановив, що держава була відповідальна за хворих на гемофілію, котрі були заражені у процесі лікування між 1 березня і 6 жовтня 1985 року. Він також наказав експертам визначити, чи заявник був заражений саме в цей період.
18 січня і 8 березня 1993 року адвокат заявника висловив занепокоєння стосовно того, що його клієнт дотепер не був викликаний експертом. Експерт обстежив пана Деме 8 квітня 1993 року і 30 липня того ж року представив доповідь.
8 жовтня 1993 року Компенсаційний фонд призначив панові Деме 1 280 000 французьких франків, що мають бути виплачені за три етапи протягом двох років як компенсація за зараження ВІЛом, і 460 000 французьких франків, як тільки в нього розвинеться СНІД (синдром імунодефіциту людини).
Заявник прийняв цю допомогу й отримав 46 667 французьких франків у листопаді 1992 року і 853 334 у січні 1993 року.
19 листопада 1993 року Компенсаційний фонд інформував Адміністративний суд про це і зазначив, що не має наміру брати участь у процесі. Після слухання 16 лютого 1994 року Паризький адміністративний суд у березні 1994 року присудив панові Деме 620 000 французьких франків плюс законні пільги. Рішення було виконано 18 квітня 1994 року, і ніяких заперечень внесено не було.
Зміст рішення Суду
Уряд Франції надіслав у Реєстратуру актів текст узгодженого вирішення спору, прийняття якого заявником підтверджене його адвокатом. Відповідно з його положенням уряд погоджувався виплатити п. Деме 200 000 французьких франків як компенсацію і 23 700 французьких франків, котрі охоплюють усі витрати. Все має бути виплачене не пізніше місяця з дня оголошення рішення Суду.
Суд прийняв формальне рішення. Він вирішив викреслити справу зі своїх списків, зазначаючи, що не було публічних підстав, котрі б робили неможливим це здійснити.
Реферативний переклад з англійської мови та опрацювання рішення здійснено у Львівській лабораторії прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування АПрН України О. О. Бекетовим, Р. М. Москалем, Н. П. Ничай, М. Ю. Пришляк, Т. І. Пашуком, М. Б. Рісним, А.-М. Я. Хом’як.
Full & Egal Universal Law Academy