ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА « ДОРОХОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF DOROKHOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 52350/15 та 4 інші заяви –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
05 жовтня 2023 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Дорохов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), Голова,
Ладо Чантурія (Lado Chanturia),
Марія Елосегі (María Elósegui), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 14 вересня 2023 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 52350/15 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВООБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, що тривалість відповідних кримінальних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку» та у них не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 і статтю 13 Конвенції.
7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмету спору для заявників (див., серед інших джерел, рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції» [ВП] (Pélissier and Sassi v. France) [GC], заява № 25444/94, пункт 67, ЄСПЛ 1999-II та «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У керівній справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, від 01 липня 2021 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
12. У заяві № 52350/15 заявник висунув інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, зазначених у таблиці в додатку.ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), заява № 7307/05, пункт 52, від 18 червня 2009 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені в таблиці у додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНОВирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1
статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю в додатку);Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 05 жовтня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
{
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінального провадження та відсутність у національному
законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість
Інстанції
Інші скарги за усталеною практикою
Сума присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди
(в євро)[1]
Сума присуджена в кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
52350/15
07.10.2015
Валерій Юрійович ДОРОХОВ
1977
Литвин Анна Олександрівна
м. Київ
27.08.2008
триває
Більше 14 років, 10 місяців та 15 днів
2 інстанції
Ст. 3 – неналежні умови тримання під вартою – Київський СІЗО, з 07.11.2013 до 14.04.2015, 2.7 м2 особистого простору на заявника (рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року та «Сукачов проти України» (,Sukachov v. Ukraine), заява
№ 14057/17 від 30 січня 2020 року),
п. 3 ст. 5 – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – з 07.04.2015 до 21.02.2016;
відсутність індивідуальних, а також відсутності відповідних особистих обставин, які б передбачали тривале тримання заявника під вартою; стандартне обґрунтування постанов про продовження строку тримання під вартою; відсутність належної оцінки можливості застосування альтернативних запобіжних заходів
(рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року)
7 800
250
38876/21
21.07.2021
Віталій Богданович ПРОКОПОВИЧ
1976
Андрій Романович БАЦ 1985
Мицик Олег Володимирович
м. Львів
19.01.2012
триває
Більше 11 років, 5 місяців та 23 днів
2 інстанції
3 600
250
57095/21
19.10.2021
Олександр Володимирович ДУБІНІН
1979
Кульбач Сергій Олександрович
м. Лімож
06.11.2017
27.12.2022
5 років, 1 місяць та 22 дні
1 інстанція
1 500
250
60022/21
19.10.2021
Сергій Леонідович ПИШНИЙ
1977
Кульбач Сергій Олександрович
м. Лімож
06.11.2017
27.12.2022
5 років, 1 місяць та 22 дні
1 інстанція
1 500
250
17493/22
10.03.2022
Павло Юрійович СЕЛЬВЕСЮК
1993
Огорілко Юрій Володимирович
м. Червоноград
07.12.2015
20.02.2023
7 років, 2 місяці та 14 днів
2 інстанції
1 800
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy