ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «ДУДНІКОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF DUDNIKOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 24686/07 and 8 інших заяв -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
06 квітня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Дудніков та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (Четверта секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Вінсент А. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), Голова,
Егідіюс Кюріс (Egidijus Kūris),
Габріеле Куцско-Штадльмайєр (Gabriele Kucsko-Stadlmayer), судді,
а також Карен Рейд (Karen Reid), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 16 березня 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники також скаржилися за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися зокрема, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд вважає, що скарги заявника у заяві № 1326/08 щодо провадження у період з 03 лютого 1997 року до 10 вересня 1997 року мають бути відхилені як такі, що є несумісними з ratione temporis, оскільки Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
8. Крім того, скарги заявника у заяві № 45407/10 щодо провадження у період з 23 березня до 23 листопада 2011 року мають бути відхилені, оскільки не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
9. Зважаючи на інші скарги за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції, Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
10. У групах справ «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine) заява № 41984/98, від 09 листопада 2004 року), та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine), заява № 55870/00, від 18 липня 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
11. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
12. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
13. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
14. Деякі заявники також скаржилися за іншими статтями Конвенції.
15. Суд розглянув заяви, наведені у переліку в додатку, та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 передбачає таке:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
17. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), заява № 41984/98, пп. 109 та 112, від
09 листопада 2004 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
18. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує скарги заявника у заяві № 1326/08 щодо провадження у період з 03 лютого 1997 року до 10 вересня 1997 року, а також скарги заявника у заяві № 45407/10 щодо провадження у період з 23 березня до 23 листопада 2011 року, неприйнятними;
3. Оголошує прийнятними інші скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заявах – неприйнятними;
4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
6. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 квітня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Карен Рейд
(Karen Reid)
Заступник Секретаря
Вінсент А. Де Гаетано
(Vincent A. De Gaetano)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику/сім’ї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
24686/07
06/06/2007
Анатолій Андрійович Дудніков
22/12/1938
06/12/1999
03/01/2007
7 років та 29 днів
3 інстанції
1 200
45673/07
10/10/2007
Ярослав Валентинович Доброханський
26/09/1971
11/08/2003
12/06/2011
7 років, 10 місяців та 2 дні
3 інстанції
800
1326/08
13/12/2007
Валентина Власівна Богатова
03/01/1948
11/09/1997
08/05/2007
9 років, 7 місяців та 28 днів
3 інстанції
2 400
24811/08
12/05/2008
Микола Васильович Гуменний
20/07/1948
28/11/2001
27/04/2009
16/12/2008
10/09/2010
7 років та 19 днів
3 інстанції
1 рік, 4 місяці та 15 днів
3 інстанції
1 200
30130/08
10/06/2008
Сім’я
Тетяна Михайлівна Тищенко
28/06/1952
Микола Володимирович Тищенко
14/04/1973
Володимир Володимирович Тищенко
11/11/1975
14/02/2001
17/12/2008
7 років, 10 місяців та 4 дні
2 інстанції
1 500
46207/08
12/09/2008
Любов Олександрівна Кладько
07/04/1962
09/10/2000
13/03/2008
7 років, 5 місяців та 5 днів
3 інстанції
900
5867/09
19/01/2009
(26 заявників)
Ганна Герасимівна Юрченко
11/06/1943
Євгенія Кирилівна Григорян
11/05/1952
Лариса Кузьмівна Упорова
27/05/1959
Тося Трохимівна Рясна
06/08/1938
Віра Григорівна Гриценко
09/02/1953
Анжела Анатоліївна Іваніченко
04/01/1971
Людмила Олександрівна Коропова
10/07/1944
Тетяна Василівна Бобух
09/11/1954
Тетяна Кирилівна Плахотнюк
10/08/1959
Світлана Іванівна Сліпченко
25/07/1966
Раїса Миколаївна Шемшур
10/09/1941
Любов Сергіївна Мартинова
24/10/1944
Наталія Іванівна Марунич
21/03/1957
Тамара Євгеніївна Агеєнко
03/10/1959
Ірина Валеріївна Брижата
31/01/1972
Ганна Іванівна Донець
15/10/1946
Тамара Іванівна Козінець
05/02/1944
Галина Григорівна Котенко
16/09/1960
Наталія Григорівна Кравченко
08/08/1958
Людмила Данилівна Левицька
02/07/1958
Людмила Володимирівна Медведєва
08/03/1958
Світлана Савеліївна Пастухова
11/01/1949
Віра Володимирівна Петренко
28/02/1963
Любов Миколаївна Рогачова
23/04/1961
Валентина Василівна Рудиченко
23/07/1948
Валентина Павлівна Сіренко
17/02/1949
14/04/2003
21/01/2008
25/09/2007
05/12/2011
4 роки, 5 місяців та 12 днів
3 інстанції
3 роки, 10 місяців та 15 днів
3 інстанції
900
29330/09
20/05/2009
Любов Семенівна Пишна
11/08/1960
01/04/1999
21/01/2009
9 років, 9 місяців та 21 день
3 інстанції
2 400
45407/10
15/07/2010
Галина Іванівна Миронова
17/10/1955
17/10/2003
09/11/2009
6 років та 24 дні
3 інстанції
350
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy