ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «ДЯЧЕНКО ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF DYACHENKO AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 26417/08 та 8 інших заяв -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
06 липня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Дяченко та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Нона Цоцорія (Nona Tsotsoria), Голова
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer),
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 15 червня 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 9783/09 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися зокрема, що тривалість цивільних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд вважає, що скарги заявників у заяві № 26417/08 щодо провадження у період з 27 березня 1997 року до 10 вересня 1997 року є несумісними ratione temporis, та мають бути відхилені відповідно до пункту 3 та 4 статті 35 Конвенції, оскільки Конвенція набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
8. Щодо інших скарг за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
9. У групах справ «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine, № 41984/98, від 09 листопада 2004 року) та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine, № 55870/00, від 18 липня 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
11. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
12. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ
13. У заяві № 9783/09 заявник подав іншу скаргу, яка також порушує питання щодо Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. додаток). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, а також вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine), № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року), Суд вирішує, що вона також вказує на порушення Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див, зокрема, «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine, № 41984/98, п.п. 109 і 112, від 09 листопада 2004 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує скарги заявників у заяві № 26417/08 щодо провадження у період з 27 березня 1997 року до 10 вересня 1997 року неприйнятними;
3. Оголошує скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також іншу скаргу у заяві № 9783/09 відповідно до усталеної практики Суду прийнятними;
4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
5. Постановляє, що було порушення щодо іншої скарги у заяві № 9783/09 відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку);
6. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
7. Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 липня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Нона Цоцорія
(Nona Tsotsoria)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника, та місце проживання
Початок провадження
Завершення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Інші скарги відповідно до усталеної практики Суду
Сума, присуджена кожному заявнику/сім’ї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
26417/08
28/05/2008
(4 заявника)
Сім’я
Сергій Олександрович Дяченко
13/08/1955
Олександра Іванівна Дяченко
05/07/1957
Олексій Сергійович Дяченко
03/07/1983
Володимир Сергійович Дяченко
07/03/1986
11/09/1997
28/12/2007
10 років, 3 місяці та 18 днів
3 інстанції
3 100
36795/08
21/07/2008
Лариса Василівна Зіноватна
30/08/1958
26/12/2001
19/12/2007
5 років, 11 місяців та 24 дні
3 інстанції
500
9783/09
05/02/2009
Микола Вікторович Бичок
07/02/1948
04/01/2001
25/10/2006
5 років, 9 місяців та 22 дні
2 інстанції
1 стаття Першого Протоколу - втручання у мирне володіння майном: рішення Антрацитівського місцевого суду Луганської області від 30 грудня 2005 року, яке було виконано 29 жовтня 2008 року
2 600
826/11
01/12/2010
(3 заявника)
Сім’я
Євдокія Григорівна Василів
12/07/1928
Орест Остапович Цюрак
09/02/1974
Ганна Степанівна Василів
20/10/1951
18/09/2002
21/02/2013
10 років, 5 місяців та 4 дні
3 інстанції
2 400
50131/11
22/07/2011
Віталій Павлович Онищак
19/04/1952
21/02/2007
16/10/2014
7 років, 7 місяців та 26 днів
2 інстанції
2 100
37112/13
03/06/2013
Роман Михайлович Галімон
07/03/1976
10/06/2008
28/02/2013
4 роки, 8 місяців та 19 днів
2 інстанції
1 200
43345/13
26/06/2013
Євгеній Степанович Слиш
08/11/1938
Сергій Володимирович Вяткін
м. Мерефа
18/10/2006
21/12/2012
6 років, 2 місяці та 4 дні
3 інстанції
400
53634/13
08/08/2013
Інна Костянтинівна Вдовенко
19/08/1976
Володимир Іванович Федорець
м. Запоріжжя
05/09/2007
18/04/2013
5 років, 7 місяців та 14 днів
3 інстанції
500
44853/14
26/04/2014
Віктор Петрович Ковальчук
21/02/1952
11/09/1997
18/10/2000
10/06/1998
12/11/2013
9 місяців
3 інстанції
13 років та 26 днів
3 інстанції
6 200
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy