© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012. Цей переклад було замовлено за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду. Для отримання додаткової інформації див. повне посилання на авторське право в кінці цього документу.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
Інформаційне повідомлення з юриспруденції Суду № 151
Квітень 2012 р.
Francesco Sessa проти Італії - 28790/08
Рішення від 3.4.2012 [Секція II]
Стаття 9
Стаття 9-1
Свобода релігії
Відмова відкласти судове засідання, призначене на іудейське свято: немає порушення
Факти – Заявник, котрий є євреєм і адвокатом за професією, представляв заяву стосовно надання доказів на засіданні перед слідчим суддею. Оскільки суддя не зміг провести засідання, його замісник попросив сторони обрати між двома датами для наступного засідання – 13 або 18 жовтня 2005 року – відповідно до розкладу, попередньо визначеного слідчим суддею. Заявник повідомив, що обидві дати припадають на іудейські свята (Йом Кіппур і Шуккот) і що через релігійні обов’язки він не зможе відвідати засідання. Суддя призначив засідання на 13 жовтня 2005 року. Заявник надіслав слідчому судді заяву про відкладення слухань, а також подав проти судді кримінальну скаргу. Його заява була залишена без задоволення. Розгляд кримінальної скарги заявника був припинений у 2008 році, з огляду на відсутність у справі доказів щодо наміру порушувати його право на вільне сповідування іудейської релігії або образити його гідність через релігійні переконання.
Право – Стаття 9: Слідчий суддя вирішив не задовольняти прохання заявника про відкладення слухань, обґрунтувавши своє рішення положеннями Кримінально-процесуального кодексу, відповідно до якого відкладення слухань стосовно негайного надання доказів допускалось лише якщо прокурор або адвокат-захисник були відсутні (присутність адвоката від обвинувачення не була обов’язковою). Суд не був переконаний, що призначення засіднання у справі на дату, котра співпадала з іудейським святом, і відмова відкласти його на пізнішу дату дорівнювали обмеженню права заявника на вільне сповідування своєї релігії. По-перше, сторонами не оспорювалось, що заявник міг здійснювати свої релігійні обов’язки. Окрім того, заявник, який мав передбачати, що його заяву про відкладення слухань буде залишено без задоволення на підставі чинних законодавчих положень, міг би влаштувати, щоб його замістили під час цих слухань, аби забезпечити виконання своїх професійних обов’язків. Він не довів, що на нього чинили тиск з метою зміни релігійних переконань або перешкоджали йому у виявленні своєї релігії чи переконань. У будь-якому випадку, навіть припускаючи втручання у право заявника, гарантоване статтею 9 § 1, таке втручання, яке було передбачене законом, було виправдане з причини захисту прав і свобод інших, зокрема, права громадськості на належне функціонування правосуддя, а також принципу, що справи мають розглядатись протягом розумного строку. Таке втручання дотримувалось розумного зв’язку пропорційності між використаними засобами і метою, яка передбачалась.
Висновок: немає порушення (чотирма голосами проти трьох).
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини
Це резюме, підготовлене Секретаріатом, не є обов’язковим для Суду.
Посилання на Інформаційні повідомлення з юриспруденції
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012.
Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська та французька мови. Цей переклад було замовлено за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду; також Суд не несе жодної відповідальності за його якість. Його можна завантажити з бази рішень Європейського суду з прав людини HUDOC () або з будь-яких інших баз даних, в яких Суд його також розмістив. Його можна відтворювати в некомерційних цілях за умови, що будуть зазначені повна назва справи та посилання на авторське право і Цільовий фонд «Права людини». Для використання будь-якої частини цього перекладу в комерційних цілях слід звертатися за наступною адресою: publishing@.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012.
The official languages of the European Court of Human Rights are English and French. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court, nor does the Court take any responsibility for the quality thereof. It may be downloaded from the HUDOC case-law database of the European Court of Human Rights () or from any other database with which the Court has shared it. It may be reproduced for non-commercial purposes on condition that the full title of the case is cited, together with the above copyright indication and reference to the Human Rights Trust Fund. If it is intended to use any part of this translation for commercial purposes, please contact publishing@.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012.
Les langues officielles de la Cour européenne des droits de l’homme sont le français et l’anglais. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour, et celle-ci décline toute responsabilité quant à sa qualité. Elle peut être téléchargée à partir de HUDOC, la base de jurisprudence de la Cour européenne des droits de l’homme (), ou de toute autre base de données à laquelle HUDOC l’a communiquée. Elle peut être reproduite à des fins non commerciales, sous réserve que le titre de l’affaire soit cité en entier et s’accompagne de l’indication de copyright ci-dessus ainsi que de la référence au Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme. Toute personne souhaitant se servir de tout ou partie de la présente traduction à des fins commerciales est invitée à le signaler à l’adresse suivante : publishing@
Full & Egal Universal Law Academy