© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2015 рік. Цей переклад було здійснено за підтримки Фундації з прав людини Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є обов’язковим для Суду. Для подальшої інформації дивіться повні примітки щодо авторських прав у кінці цього документа.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2015. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2015. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
Інформаційне повідомлення з юриспруденції Суду № 183
Березень 2015
Gallardo Sanchez проти Італії - 11620/07
Рішення від 24.3.2015 [секція IV]
Стаття 5
Стаття 5-1-f
Екстрадиція
Невиправдані затримки у процедурі екстрадиції з метою кримінального переслідування заявника у третій державі: порушення
Факти – Заявник є громадянином Венесуели. У квітні 2005 року заявника, обвинуваченого владою Греції у навмисному підпалі, затримала італійська поліція з метою екстрадиції на виконання ордеру на арешт, виданого на підставі Європейської конвенції про екстрадицію. У жовтні 2006 року його вислали до Греції.
У Європейському суді заявник скаржиться на тривалість позбавлення волі внаслідок затримання з метою екстрадиції.
Право – Стаття 5 § 1 f) : Затримання, застосоване до заявника з метою екстрадиції, відповідало внутрішньому праву і було виправдане вимогами дотримання міжнародно-правових зобов’язань держави, а також існуванням ризику втечі заявника.
Водночас заявника було взято під варту з метою екстрадиції для того, щоб влада Греції мала можливість здійснити кримінальне переслідування. У зв’язку з цим необхідно відокремити два різновиди екстрадиції, аби уточнити рівень сумлінності, притаманний для кожного з них, а саме, з одного боку, екстрадицію з метою виконання покарання і, з іншого боку, екстрадицію, котра дозволяє державі-прохачу судити відповідну особу. В останньому випадку, оскільки ще триває кримінальне провадження, то особу, про екстрадицію якої надійшло клопотання, слід вважати невинуватою; окрім того, на цій стадії можливість для такої особи реалізовувати своє право на захист під час кримінального провадження з метою довести свою невинуватість є значно обмеженим або навіть відсутнім; зрештою, будь-який розгляд справи за суттю для запитуваної держави є забороненим. З огляду на наведені причини захист прав відповідної особи і належне здійснення провадження з метою екстрадиції, включно з вимогою переслідувати особу протягом розумного строку, вимагають від запитуваної держави діяти з посиленою сумлінністю.
У даній справі затримання з метою екстрадиції тривало приблизно один рік і шість місяців на різних етапах провадження з метою екстрадиції з вини італійських органів влади. Проте справа не була складною траплялись значні затримки. Тому з огляду на характер провадження з метою екстрадиції, метою якого було забезпечити кримінальне переслідування заявника у іншій державі, а також на невиправдані затримки з боку італійських судів, Суд робить висновок, що позбавлення заявника волі не було «законним» у розумінні статті 5 § 1 f) Конвенції.
Висновок: порушення (одноголосно).
Стаття 41 : Заявник не надав прохання щодо справедливої сатисфакції.
(Див. також підбірку стосовно вислання і екстрадиції і Посібник з європейського права стосовно надання притулку, кордонів і імміграції)
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини
Це резюме, підготовлене Секретаріатом, не є обов’язковим для Суду.
Посилання на Інформаційні повідомлення з юриспруденції
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2015 рік.
Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська і французька. Цей переклад було здійснено за підтримки Фундації з прав людини Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є обов’язковим для Суду, і Суд не несе жодної відповідальності за його якість. Його можна завантажити із бази даних юриспруденції Європейського суду з прав людини HUDOC () або з будь-якої іншої бази даних, котрим Суд передав його. Його можна відтворювати з некомерційною метою, за умови цитування повної назви справи, наведеної примітки щодо авторських прав і посилання на Фундацію з прав людини. Якщо є намір використати будь-яку частину перекладу з комерційною метою, звертайтесь, будь ласка, за адресою publishing@.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2015.
The official languages of the European Court of Human Rights are English and French. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court, nor does the Court take any responsibility for the quality thereof. It may be downloaded from the HUDOC case-law database of the European Court of Human Rights () or from any other database with which the Court has shared it. It may be reproduced for non-commercial purposes on condition that the full title of the case is cited, together with the above copyright indication and reference to the Human Rights Trust Fund. If it is intended to use any part of this translation for commercial purposes, please contact publishing@.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2015.
Les langues officielles de la Cour européenne des droits de l’homme sont le français et l’anglais. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour, et celle-ci décline toute responsabilité quant à sa qualité. Elle peut être téléchargée à partir de HUDOC, la base de jurisprudence de la Cour européenne des droits de l’homme (), ou de toute autre base de données à laquelle HUDOC l’a communiquée. Elle peut être reproduite à des fins non commerciales, sous réserve que le titre de l’affaire soit cité en entier et s’accompagne de l’indication de copyright ci-dessus ainsi que de la référence au Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme. Toute personne souhaitant se servir de tout ou partie de la présente traduction à des fins commerciales est invitée à le signaler à l’adresse suivante : publishing@
Full & Egal Universal Law Academy