ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ГЕРАСІН ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF GERASIN v. UKRAINE)
(Заява № 49614/18)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
06 лютого 2020 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Герасін проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer) Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 16 січня 2020 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 23 жовтня
2018 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявника представляв, пан В.О. Поярков, юрист, який практикує у м. Одеса.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
4. Відомості щодо заявника та інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.
5. Заявник скаржився на ненадання належної медичної допомоги під час тримання під вартою.
ПРАВОСТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТТІ 3 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявник скаржився на ненадання йому належної медичної допомоги під час тримання під вартою. Він посилався на статтю 3 Конвенції, яка передбачає таке:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
7. Суд зазначає, що заявник страждав на серйозні захворювання, як зазначено у таблиці в додатку, що впливали на його повсякденну діяльність. Отже, він міг зазнати значного занепокоєння щодо того, чи була належною надана йому медична допомога.
8. Суд повторює, що «належність» медичної допомоги залишається найбільш важким елементом для визначення (див. рішення у справі «Блохін проти Росії» [ВП] (Blokhin v. Russia) [GC], заява № 47152/06, пункт 137, ЄСПЛ 2016). У цьому контексті зрозуміло, що державні органи повинні забезпечити оперативність і точність постановки діагнозу та лікування (див. рішення у справах «Горбуля проти Росії» (Gorbulya v. Russia), заява № 31535/09, пункт 62, від 06 березня 2014 року та «Похлєбін проти України» (Pokhlebin v. Ukraine), заява
№ 35581/06, пункт 62, від 20 травня 2010 року, з подальшими посиланнями), а у випадку, коли це викликано медичним станом, – регулярність і систематичність нагляду та наявність плану терапевтичних заходів з метою ефективного лікування захворювань ув’язненої особи або запобігання їхньому ускладненню (див., inter alia, рішення у справах «Ухань проти України» (Ukhan v. Ukraine),
заява № 30628/02, пункт 74, від 18 грудня 2008 року та «Колесникович проти Росії» (Kolesnikovich v. Russia), заява № 44694/13, пункт 70,
від 22 березня 2016 року, з подальшими посиланнями). Суд підкреслює, що медична допомога, яка надається в установах виконання покарань, має відповіднати рівню допомоги, яку державні органи зобов’язалися надавати для всього населення. Проте це не означає, що кожному затриманому має гарантуватися медичне лікування на тому самому рівні, що й у найкращих медичних закладах поза межами установ виконання покарань (див., наприклад, рішення у справах «Садретдінов проти Росії» (Sadretdinov v. Russia), заява
№ 17564/06, пункт 67, від 24 травня 2016 року та «Коновальчук проти України» (Konovalchuk v. Ukraine), заява № 31928/15, пункт 52, від 13 жовтня 2016 року, з подальшими посиланнями).
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд визначив недоліки у лікуванні заявника, наведені у таблиці в додатку. Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. рішення у справах «Невмержицький проти України» (Nevmerzhitsky v. Ukraine), заява № 54825/00,
пункти 103 – 105, ЄСПЛ 2005II (; «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, пункти 104 – 106, від 28 березня 2006 року та «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine),
заява № 13448/07, пункти 68 – 78, від 14 жовтня 2010 року). Беручи до уваги свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі заявник не отримав всебічної та належної медичної допомоги під час тримання під вартою.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статті 3 Конвенції.ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
81. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
92. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Логвиненко проти України» (Logvinenko v. Ukraine), пункти 89 – 95) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
13. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО Оголошує заяву прийнятною;Постановляє, що вона свідчить про порушення статті 3 Конвенції у зв’язку з неналежною медичною допомогою під час тримання під вартою;Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 06 лютого 2020 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів ТігерштедтГабріеле Куцско-Штадльмайер
(Liv Tigerstedt)(Gabriele Kucsko-Stadlmayer)
В.о. заступника СекретаряГолова
ДОДАТОК
Заява зі скаргою за статтею 3 Конвенції
(неналежна медична допомога під час тримання під вартою)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Основне захворювання
Недоліки у лікуванні
Сума, присуджена
заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена заявнику в якості відшкодування судових та інших витрат (в євро)[2]
49614/18
23.10.2018
Торніке ГЕРАСІН
02.10.1984
параліч нижніх кінцівок і парапарез верхніх кінцівок, неможливість пересуватися і обслуговувати себе без постійної допомоги іншої людини
відсутність підготовленого персоналу для надання допомоги заявнику в його щоденних потребах, відсутність обладнання (інвалідного візка), відмова в госпіталізації заявника після консультації з лікарями.
З 27.09.2018 до
22.11.2018
1 місяць та 27 днів
7 500
250
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.
[2] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.
Full & Egal Universal Law Academy