ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ГОЛОВАНОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF GOLOVANOV v. UKRAINE)
(Заява № 881/13)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
15 квітня 2021 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Голованов проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Івана Джеліч (Ivana Jelić), Голова,
Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),
Арнфінн Бордсен (Arnfinn Bårdsen), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 25 березня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
Error! Bookmark not defined.. . Справу було розпочато за заявою, поданою 19 грудня 2012 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявника представляла пані Л.М. Кичужинець, юрист, яка практикує у м. Київ.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
Факти
4. Відомості щодо заявника та інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.
5. Заявник скаржився на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Він також висунув іншу скаргу за пунктом 1 статті 5 Конвенції.
ПРАВОСтверджуване порушення ПУНКТУ 3 статті 5 конвенції
6. Заявник скаржився головним чином на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Він посилався на пункт 3 статті 5 конвенції, яка передбачає таке:
Пункт 3 статті 5
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті ... має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
7. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП]
(Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000 XI та «МакКей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006 – X з подальшими посиланнями).
8. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine) (заява № 40583/15, від 15 грудня
2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні в нього матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявника під вартою під час досудового розслідування була надмірною.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
11. Заявник також висунув іншу скаргу за пунктом 1 статті 5 Конвенції, яка також порушувала питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року).
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukrine), Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку та відхиляє решту вимог заявника щодо сатисфакції.
Error! Bookmark not defined.4. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО Оголошує заяву прийнятною;Постановляє, що вона свідчить про порушення пункту 3
статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування;Постановляє, що було порушено пункт 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з іншою скаргою, поданою відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 15 квітня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Івана Джеліч
(Ivana Jelić)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)
№ заяви, дата подання
П.І.Б.
заявника, дата народження
Період тримання під вартою
Тривалість строку тримання під вартою
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди
(в євро)[1]
Сума, присуджена за кожною заявою в якості судових та інших витрат (в євро)[2]
881/13
19.12.2012
Сергій Володимирович ГОЛОВАНОВ
1968
З 29.05.2009 до 27.04.2015
5 років та 10 місяців та 30 днів
Використання припущень за відсутності будь-яких доказових підстав щодо ризиків втечі чи перешкоджання правосуддю;
відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі;
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів.
Підпункт «c» пункту 1 статті 5 Конвенції – незаконне тримання під вартою під час досудового розслідування
- невизначений термін тримання заявника під вартою на стадії направлення його справи на розгляд до суду (постанова суду від 25.08.2011)
5 850
250
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявнику.
[2]Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявнику.
Full & Egal Universal Law Academy