Дата 19/02/2019 прийняття: Дата набуття 19/05/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF GÖMİ v. TURKEY (Application no. 38704/11) Зміст: У 1997 році заявник Г. був засуджений до смертної кари після того, як його було визнано винним у спробі повалення конституційного ладу. Після скасування смертної кари призначене покарання було замінено на довічне позбавлення волі. З 2003 року Г. неодноразово госпіталізувався до лікарень у зв’язку із погіршенням здоров’я. У травні 2004 року колегія фахівців Інституту судової медицини дійшла висновку, що психічна хвороба, якою страждає заявник, не сягала тієї міри, яка вимагала б зменшення покарання. У червні 2004 року, після відновлення інтенсивного лікування заявника в психіатричній лікарні, йому було діагностовано психічне захворювання – психотичний розлад. Після лікування заявника було повернуто до місця позбавлення волі у вересні 2004 року, не зважаючи на те, що симптоми хвороби зберігалися. У червні 2006 року колегія фахівців Інституту судової медицини діагностувала хронічну шизофренію, підтверджену у березні 2007 року доповіддю Ради з питань здоров’я психіатричної лікарні. У 2012 році спостережна рада Інституту судової медицини дійшла висновку про те, що Г. страждає на психотичний розлад, але немає доказів, які свідчили би про те, що він страждав ним на момент вчинення злочину, за який його було засуджено. Таким чином, заявник мав нести відповідальність за вчинений злочин у місцях позбавлення волі. У 2015 році заявник звертався до державного прокурора Анкари з листом щодо своєї госпіталізації. Посилаючись на статтю 3 Конвенції, заявник скаржився до ЄСПЛ на те, що умови його утримання у в’язниці були несумісні зі станом його психічного здоров'я. А отже, враховуючи його психічну нездатність усвідомлювати призначене йому покарання, таке тюремне ув'язнення до кінця його життя означало б нелюдське і принижуюче гідність поводження. З огляду на всі докази, що розглядалися, ЄСПЛ зазначив, що за відсутності постійного контролю спеціалістами за хворобою заявника органи влади не забезпечили належних умов та медичного лікування під час відбуття ним покарання. Констатоване Порушення статті 3 Конвенції (заборона катування). порушення (стаття):
Full & Egal Universal Law Academy