ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ГОРДИНА ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF GORDYNA v. UKRAINE)
(Заява № 10416/24)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
28 серпня 2025 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Гордина проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Голова,
Діана Сирку (Diana Sârcu),
Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 03 липня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 18 березня 2024 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявника представляв пан В. M. Кашпур, юрист, який практикує у м. Київ.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
4. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
5. Заявник скаржився на незаконне тримання під вартою. Він також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ6. Заявник скаржився, головним чином, на незаконне тримання під вартою. Він посилався на пункт 1 статті 5 Конвенції.
7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги) з подальшими посиланнями).
8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак лише дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року з подальшими посиланнями).
9. У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цієї скарги. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявника під вартою не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції.
11. З цього випливає, що ця скарга заявника є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.
ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ12. Заявник висунув інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ13. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine), заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Оголошує заяву прийнятною;Постановляє, що ця заява свідчить про порушення пункт 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 серпня 2025 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції
(незаконне тримання під вартою)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
Період незаконного тримання під вартою
Конкретні недоліки
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
10416/24
18.03.2024
Віталій Миколайович ГОРДИНА
1971
07.03.2022-14.03.2022
Незадокументоване позбавлення свободи або затримка у складанні протоколу затримання (рішення у справах «Бєлозоров проти Росії та України» (Belozorov v. Russia and Ukraine), заява № 43611/02, пункти 113 – 115, від 15 жовтня 2015 року, «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia), заява № 7077/06 та 12 інших заяв, пункти 76 – 79, від 26 червня 2018 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), пункти 71-73, від 17 вересня 2020 року);
Відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83 – 85, від 17 вересня 2020 року)
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою – з 07.03.2022 – триває, ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі,
не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів, нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою (див. рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 77 – 81, від 10 лютого 2011 року та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 38 – 42, від 15 грудня 2016 року)
п. 5 ст. 5 Конвенції – ефективне право на відшкодування шкоди за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції не передбачено у національній правовій системі (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)
2 700
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.