© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012. Цей переклад було замовлено за підтримки Трастового фонду з прав людини Ради Європи (/humanrightstrustfund). Переклад не є обов’язковим для Суду. Для додаткової інформації дивіться повний текст копірайту наприкінці цього документа.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
Інформаційна нота про практику Cуду No 142
Червень 2011
Гiурaн (Giuran) п. Румунії - 24360/04
Рішення 21.6.2011 [Секція III]
Стаття 35
Стаття 35-3-b
Відсутність суттєвої шкоди
Національна процедура з метою повернення речей на суму 350 євро, які, за припущенням, було викрадено із квартири заявника : попереднє заперечення відхилено
Факти – У 2002 році, остаточним рішенням проголошеним у межах звичайної кримінальної процедури, звинуваченого було визнано винним у скоєнні крадіжки числених речей, які належали заявникові. Суд приписав цій особі виплатити заявникові суму визначеного розміру (близько 350 євро). У 2003 році, вналідок касаційного оскарження поза межами звичайної судової процедури, Касаційний суд скасував рішення про засудження, виправдав засуджену особу і звільнив її від обов’язку виплатити заявнику компенсацію і судові витрити.
Право – Стаття 35 § 3 b) : жодна із сторін не надала інформації про фінансове становище заявника. Проте відомо, що він є пенсіонером. Згідно інформації, наданої Міністром пенсій і соціального забезпечення Румунії, середній рівень пенсій за віком у Румунії становив 50 євро у 2003 році, саме у цей момент заявник був позбавлений права одержати виплату 350 євро, яке було визнане за ним у 2002 році. У цивільному провадженні ставилося за мету саме повернення викрадених із квартири заявника речей. А отже, крім матеріальної цінності, яку представляли самі ці речі, а також цінності яку мали ці речі внаслідок звички та їх вподобання, слід також було зважати на те, що процедура мала принциповий характер для заявника, оскільки йшлося про його право на повагу до його майна і домівки. За таких умов, неможливо стверджувати, що заявник не зазнав ніякої істотної шкоди.
Висновок : попереднє заперечення відхилено (одноголосно).
По суті, Суд вважає, що скасування у касаційному порядку остаточного рішення проголошеного у 2002 році, не порушує ні статтю 6 § 1 Конвенції, нi статтю 1 Протоколу no 1.
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012.
Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська та французька мови. Цей переклад підготовлено на замовлення і за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду і Суд також не несе відповідальності за його якість. Переклад можна завантажити з електронної бази рішень (HUDOC) Європейського Суду з прав людини () або з будь-якої іншої бази, в якій його розміщено з дозволу Суду. Копіювання тексту перекладу допускається в некомерційних цілях за умови наведення повної назви справи, разом із вищенаведеним повідомленням про авторські права та посиланням на Цільовий фонд «Права людини». З питань, пов’язаних з наміром використати ту чи іншу частину цього перекладу в комерційних цілях, прохання звертатися за адресою publishing@.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012.
The official languages of the European Court of Human Rights are English and French. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court, nor does the Court take any responsibility for the quality thereof. It may be downloaded from the HUDOC case-law database of the European Court of Human Rights () or from any other database with which the Court has shared it. It may be reproduced for non-commercial purposes on condition that the full title of the case is cited, together with the above copyright indication and reference to the Human Rights Trust Fund. If it is intended to use any part of this translation for commercial purposes, please contact publishing@.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012.
Les langues officielles de la Cour européenne des droits de l’homme sont le français et l’anglais. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour, et celle-ci décline toute responsabilité quant à sa qualité. Elle peut être téléchargée à partir de HUDOC, la base de jurisprudence de la Cour européenne des droits de l’homme (), ou de toute autre base de données à laquelle HUDOC l’a communiquée. Elle peut être reproduite à des fins non commerciales, sous réserve que le titre de l’affaire soit cité en entier et s’accompagne de l’indication de copyright ci-dessus ainsi que de la référence au Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme. Toute personne souhaitant se servir de tout ou partie de la présente traduction à des fins commerciales est invitée à le signaler à l’adresse suivante : publishing@.
!
Full & Egal Universal Law Academy