ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ГУСЕЛЬНИКОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF GUSELNYKOV v. UKRAINE)
(Заява № 32526/13)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
11 квітня 2024 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Гусельников проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), Голова,
Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková),
Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 21 березня 2024 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 13 травня 2013 року, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості про заявника та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ4. Заявник скаржився на відмову у доступі до суду. Він посилався на пункт 1 статті 6 Конвенції.
5. Суд повторює, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід’ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» (Ponomarenko v. Ukraine), заява № 13156/02, пункт 36, від 14 червня 2007 року, «Мацюк проти України» (Matsyuk v. Ukraine), заява № 1751/03, пункт 28, від 10 грудня 2009 року та «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), заява № 49526/07, пункт 25, від 09 березня 2017 року).
6. У керівній справі «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine), заява № 37878/02, пункти 51 – 53, від 28 лютого 2008 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
7. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті скарги заявника. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі була порушена сама суть права заявника на доступ до суду.
8. Отже, скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ9. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), пункт 41) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку, та відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявником.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Оголошує заяву прийнятною;Постановляє, що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з відмовою у доступі до суду;Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Відхиляє решту вимог заявника щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 11 квітня 2024 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Мартіньш Мітс
(Mārtiņš Mits)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції
(обмеження у доступі до суду)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Ключова проблема, яка обмежила доступ до суду
Факти та відповідна інформація
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)[1]
32526/13
13.05.2013
Артем Валерійович ГУСЕЛЬНИКОВ
1992
Гусельников Валерій Іванович,
с. Тарасівка
Київська область
відсутність згоди між різними судами щодо підсудності справи
(рішення у справі «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine), заява № 37878/02, пункти 51 – 53, від 28 лютого 2008 року)
У жовтні 2010 року батько заявника, діючи від імені заявника, який на той момент був неповнолітнім, звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом проти Академії митної служби України, вимагаючи зарахувати його на навчання у вищий навчальний заклад за державний кошт, стягнути плату за навчання, яка уже була ним сплачена, і надати відшкодування. Ухвалою суду від 12.10.2010 йому було надано вказівку звернутися з позовом у порядку цивільного судочинства. Тому у листопаді 2010 року батько заявника звернувся до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська з аналогічним позовом відповідно до Цивільного процесуального кодексу України 2004 року. Однак останній суд розглянув позов по суті згідно з Кодексом адміністративного судочинства України 2005 року та постановою від 12.05.2011 відмовив у задоволенні позову як необґрунтованого. Ухвалою від 26.01.2012 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд скасував цю постанову та закрив провадження у справі, встановивши, що позов підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства. 13.03.2013 Вищий адміністративний суд України залишив цю ухвалу без змін.
900
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявнику.