CASE OF KAZMINA AND OTHERS v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Ministry of Justice of Ukraine

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «КАЗЬМІНА ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF KAZMINA AND OTHERS v. UKRAINE)

(Заява № 7822/12 та 7 інших заяв –

див. перелік у додатку)

РІШЕННЯ

СТРАСБУРГ

14 грудня 2023 року

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Казьміна та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

 Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), Голова,
 Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková),
 Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,

та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 23 листопада 2023 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1.  Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).

2.  Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

ФАКТИ

3.  Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4.  Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.

ПРАВО

5.  Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

6.  Заявники скаржилися, що тривалість відповідних цивільних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку» та у них не було ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 і статтю 13 Конвенції.

7.  Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників і відповідних органів державної влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).

8.  У керівній справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine), заява № 23853/02, від 30 листопада 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9.  Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних виправдати загальну тривалість проваджень на національному рівні. У заяві № 7822/12 заявниця скаржилася на тривалість провадження, до якого вона долучилася як цивільний позивач 02 серпня 2009 року. Провадження розглядалося на національному рівні у м. Донецьк до квітня 2014 року, коли почали діяти незаконні збройні формування, пов’язані з двома самопроголошеними утвореннями, відомими як «Донецька народна республіка» та «Луганська народна республіка», захопивши силою контроль над деякими частинами цих областей. Згодом була визначена лінія припинення вогню (див. рішення у справах «Вишняков проти України» (Vyshnyakov v. Ukraine), заява № 25612/12, пункт 20, від 24 липня 2018 року та «Бургас проти України» [Комітет] (Burgas v. Ukraine) [Committee], заява № 8976/07, пункт 26, від 18 грудня 2018 року). Проте для цілей розгляду цієї справи немає потреби визначати, чи може держава-відповідач нести відповідальність за тривалість розгляду цивільного позову заявниці після цієї дати. Суд продовжить оцінку періоду, який передував початку воєнних дій (див. аналогічний підхід, в згаданому рішенні у справі «Бургас проти України» (Burgas v. Ukraine), пункт 39). З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».

10.  Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.

11.  Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.

12.  З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine), пункти 70 та 75) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку, та відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявницею у заяві № 7822/12.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

(a)  упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b)  із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;

(c)  Відхиляє решту вимог заявниці щодо справедливої сатисфакції у заяві № 7822/12.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 грудня 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.

{Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря

Мартіньш Мітс

(Mārtiņš Mits)
Голова

ДОДАТОК

Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)

[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.