ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ХІМЧАК І БІЛИК ПРОТИ УКРАЇНИ»
CASE OF KHIMCHAK AND BILYK v. UKRAINE
(Заяви № 4565/14 та № 42209/15)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
10 червня 2021 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Хімчак і Білик проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова,
Йован Ілієвський (Jovan Ilievski),
Маттіас Гуйомар (Mattias Guyomar), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 20 травня 2021 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості щодо заявників та інформація про заяви наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на незаконність тримання їх під вартою. Вони також висунули інші скарги відповідно до положень Конвенції.
ПРАВООБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на незаконність тримання їх під вартою. Вони посилалися на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає таке:
Пункт 1 статті 5
«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
...
(c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;»
7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних права, які захищають фізичну недоторканність особи, і відповідно, важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» (Buzadji v. the Republic of Moldova) [ВП], заява № 23755/07, п. 84, ЄСПЛ 2016 (витяги), з подальшими посиланнями).
8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак дотримання національного законодавства недостатньо: пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С.В. проти Німеччини» (S., V. and A. v. Denmark) [ВП], заяви №№ 35553/12, 36678/12 та 36711/12, п. 74, 22 жовтня 2018 року, з подальшими посиланнями).
9. У керівній справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine) заява № 5425/11, пп. 68-70, ЄСПЛ від 04 червня 2015 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. таблицю у додатку).
10. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою не відповідало вимогам пункту 1 статті 5 Конвенції.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.іНШІ стверджувальні порушення відповідно до усталеної практики Суду
12. Заявники подали інші скарги за пунктом 3 та 4 статті 5 Конвенції, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, п. 86, від 10 лютого 2011 року) та «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine) (заява № 26744/16, пп. 158-81, від 04 липня 2019 року).ІНШІ СКАРГИ
13. Заявник у заяві № 42209/15 подав також інші скарги за пунктом 1 статті 5 Конвенції (щодо періоду з 01 квітня 2014 року до
26 лютого 2015 року), пунктом 3 статті 5 Конвенції та статті 13 Конвенції.
14. Суд вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяви № 42209/15 має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, згадане рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine) (заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку та відхилити будь-які додаткові вимоги заявників щодо справедливої сатисфакції.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНОВирішує об’єднати заяви;Оголошує скарги щодо незаконного тримання під вартою та
інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, зазначені
у таблиці в додатку, прийнятними, а решту скарг у заяві
№ 42209/15 неприйнятними;Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою;Постановляє, що було порушення Конвенції щодо інших скарг відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 червня 2021 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції
(незаконне тримання під вартою)
№.
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявників,
дата народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період незаконного тримання під вартою
Конкретні скарги
Відповідне рішення національного суду
Інші скарги за усталеною практикою суду
Сума, присуджена в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди кожному заявнику (в євро)[1]
Сума, присуджена в якості відшкодування судових та інших витрат у кожній заяві (в євро)[2]
4565/14
19.12.2013
Ігор Степанович ХІМЧАК
1968
Михайло Олександрович Тарахкало
м. Київ
Мицик Олег Володимирович
м. Львів
З 04.12.2013 до 05.12.2013
звільнення з-під варти із затриманням «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine)
№ 5425/11, пп. 68-70, ЄСПЛ 2015)
немає
Пункт 3 статті 5 Конвенції - відсутність обґрунтованих та достатніх підстав тримання під вартою під час досудового розслідування – тримання під вартою з 06.06.2013 до 04.12.2013, наведення судом підстав, які з часом стали неналежними
.
2 600
250
42209/15
21.08.2015
Олег Миколайович БІЛИК
1981
Олег Вікторович Гуріч
м. Київ
З 27.02.2015 до 02.03.2015
звільнення з-під варти із затриманням; Руслан Яковенко проти України, «Ruslan Yakovenko v. Ukraine» № 5425/11, пп. 68-70, ЄСПЛ 2015)
немає
Пункт 4 статті 5 - надмірна тривалість судового перегляду тримання під вартою – апеляційні скарги заявника на обвинувальний акт
від 22.09.2014, від 19.11.2014 та від 03.02.2015 розглядались 31.10.2014, 13.01.2015 та 27.02.2015 відповідно, тобто апеляційний розгляд тривав від 24 днів до майже двох місяців, а отже, був надмірним.
2 340
[1]Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявникам.
[2]Та додатково будь-який податок, що може нараховуватися заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy