ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ХУДОБЕЦЬ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF KHUDOBETS v. UKRAINE)
(Заява № 7190/19)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
05 грудня 2019 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Худобець проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer) Голова,
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits),
Летіф Хусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 14 листопада 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 21 січня 2019 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявника представляв пан О.А. Ігнатов, юрист, який практикує у м. Дніпро.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
4. Інформація про заявника та відповідні деталі заяви наведені в таблиці у додатку.
5. Заявник скаржився на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВОСТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
2. Заявник скаржився, головним чином, на надмірну тривалість тримання його під вартою під час досудового розслідування. Він посилався на пункт 3 статті 5 Конвенції, яка передбачає таке:
Пункт 3 статті 5
«3. Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті ... має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»
3. Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000 XI та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006 X з подальшими посиланнями).
4. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine) (заява № 40583/15, від 15 грудня
2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
5. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявника під вартою під час досудового розслідування була надмірною.
6. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
7. Заявник висунув інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) заява (№ 66561/01, від 30 березня 2004 року) і «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine) заява (№ 30198/11, пункти 105 – 110, від 06 жовтня 2016 року).
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
8. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
9. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України», Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
10. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНООголошує заяву прийнятною;Постановляє, що вона свідчить про порушення пункту 3
статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування;Постановляє, що було порушено Конвенцію щодо інших скарг, висунутих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 05 грудня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів ТігерштедтГабріеле Куцско-Штадльмайер
(Liv Tigerstedt)(Gabriele Kucsko-Stadlmayer)
В.о. заступника Секретаря Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції
(надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Період тримання під вартою
Тривалість строку тримання під вартою
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику, в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
7190/19
21.01.2019
Олексій Борисович ХУДОБЕЦЬ
29.07.1985
З 19.10.2014 до
26.10.2018
4 роки та 8 днів
Пункт 1 статті 6 Конвенції – надмірна тривалість кримінального провадження: з 19.10.2014, справа перебувала на розгляді у двох інстанціях, провадження триває;
Пункт 5 статті 5 Конвенції – відсутність або неадекватність компенсації за незаконне затримання або тримання під вартою: відсутність у національному законодавстві ефективного права на компенсацію, див. рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 105‑110, від 06 жовтня 2016 року.
3 200
[1]. Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.
Full & Egal Universal Law Academy