ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «КОНДРАХІН ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF KONDRAKHIN AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 2887/05 та 8 інших заяв -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
30 листопада 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Кондрахін та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (André Potocki), Голова,
Сіофра О’Лірі (Síofra O’Leary),
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 09 листопада 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заявах №№ 2887/05, 68256/12 та 66389/16 заявники також скаржилися за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, зокрема, що тривалість кримінальних проваджень у їхніх справах була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісіер та Сассі проти Франції» (Pélissier and Sassi v. France) [ВП], № 25444/94, п. 67, ECHR 1999‑II), та «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000‑VII).
8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine № 66561/01, від 30 березня 2004 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
ІІІ. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
12. Заявник у заяві № 66389/16 також подав іншу скаргу щодо порушення положень Конвенції, відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку). Ця скарга не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, а також вона не є неприйнятною з будь-яких інших підстав. Тому вона має бути визнана прийнятною. Розглянувши всі наявні матеріали, та з огляду на його висновки в рішенні «Іванов проти України» (Ivanov v. Ukraine, № 15007/02, від 07 грудня 2006 року) Суд вирішує, що вони також вказують на порушення Конвенції.
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. У заявах №№ 2887/05 та 68256/12 заявники також подали інші скарги щодо порушення положень Конвенції.
14. Суд розглянув заяви та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та настільки, наскільки вони охоплюються його компетенцією, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, або не розкривають жодних ознак порушень прав і свобод, передбачених Конвенцією чи протоколами до неї.
Таким чином ця частина заяви повинна бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), № 7307/05, п. 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а також інші скарги відповідно до усталеної практики Суду, зазначеними у переліку в додатку, а решту скарг у заявах №№ 2887/05 та 68256/12 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень;
4. Постановляє, що було порушення Конвенції та протоколів до неї щодо іншої скарги, поданої відповідно до усталеної практики Суду (див. перелік у додатку);
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в переліку у додатку; ці суми мають бути конвертовані, окрім за заявою № 5722/12, в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 30 листопада 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт Андре Потоцький
(Liv Tigerstedt) (André Potocki)
В.о. заступника Секретаря Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника
дата народження
П.І.Б представника та місце проживання
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість, інстанції
Інші скарги відповідно до
усталеної практики Суду
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
2887/05
06/01/2005
Юрій Павлович Кондрахін
18/02/1957
11/09/1997
20/05/2004
6 років, 8 місяців та 10 днів
дві інстанції
2 300
48927/11
26/07/2011
Іван Васильович Калмиков
16/06/1989
02/02/2007
18/11/2011
4 роки, 9 місяців та 17 днів
дві інстанції
1 600
5722/12
12/01/2012
Михайло Миколайович Бурін
14/11/1953
31/03/1999
12/09/2013
14 років, 5 місяців
та 13 днів
чотири інстанції
3 000
68256/12
16/10/2012
Олександр Олександрович Сінічук
01/02/1980
25/07/2006
02/12/2013
7 років, 4 місяці та 8 днів
три інстанції
900
57300/16
21/09/2016
Михайло Олексійович Лозінський
28/10/1952
29/09/2008
триває
Більше ніж 9 років
та 1 місяць
дві інстанції
2 400
61243/16
11/10/2016
Валентин Миколайович Куликівський
20/11/1978
Юлія Анатоліївна Бічук
Житомир
20/12/2010
триває
Більше ніж 6 років
та 10 місяців
одна інстанція
2 400
64904/16
02/11/2016
Олексій Петрович Левченко
20/03/1955
12/09/2003
триває
Більше ніж 14 років
та 1 місяць
три інстанції
4 800
66389/16
05/11/2016
Світлана Михайлівна Іванова
13/09/1973
Павло Володимирович Голівер
Кривий Ріг
30/03/2006
20/04/2016
29/12/2014
30/05/2016
8 років та 9 місяців
дві інстанції
1 місяць та 11 днів
дві інстанції
Пункт 1 статті 2 Протоколу № 4 – надмірна тривалість застосування підписки про невиїзд
3 100
70406/16
18/11/2016
Сергій Григорович Ольховський
06/12/1963
26/05/2008
30/05/2016
8 років та 5 днів
одна інстанція
3 000
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy