CASE OF KOSINSKYY AND OTHERS v. UKRAINE - [Ukrainian Translation] by the Ministry of Justice of Ukraine

 

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ

 

П’ЯТА СЕКЦІЯ

СПРАВА «КОСІНСЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»

(CASE OF KOSINSKYY AND OTHERS v. UKRAINE)

(Заява № 64471/13 та 6 інших заяв –

див. перелік у додатку)

 

 

 

 

 

 

РІШЕННЯ
 

СТРАСБУРГ

24 лютого 2022 року

 

Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.

У справі «Косінський та інші проти України»

Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:

 Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), Голова
 Ладо Чантурія (Lado Chanturia),
 Арнфінн Бордсен (Arnfinn Bårdsen), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,

після обговорення за зачиненими дверима 03 лютого 2022 року

постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:

ПРОЦЕДУРА

1.  Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).

2.  Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).

ФАКТИ

3.  Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.

4.  Заявники скаржилися на надмірну тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування. Деякі заявники висунули також інші скарги за положеннями Конвенції.

ПРАВО

ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ

5.  Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.

СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 3 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ

6.  Заявники скаржилися, головним чином, що тримання їх під вартою під час досудового розслідування було необґрунтовано тривалим. Вони посилалися на пункт 3 статті 5 Конвенції, який передбачає:

Пункт 3 статті 5 Конвенції

«3.  Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «c» пункту 1 цієї статті, має ... бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.»

7.  Суд зауважує, що загальні принципи щодо права на судовий розгляд протягом розумного строку або звільнення під час провадження, гарантовані пунктом 3 статті 5 Конвенції, були викладені у низці його попередніх рішень (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справах «Кудла проти Польщі» [ВП] (Kudła v. Poland) [GC], заява № 30210/96, пункт 110, ЄСПЛ 2000-XI та «Маккей проти Сполученого Королівства» [ВП] (McKay v. the United Kingdom) [GC], заява № 543/03, пункти 41 – 44, ЄСПЛ 2006-X з подальшими посиланнями).

8.  У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року) та «Ігнатов проти України» (Ignatоv v. Ukraine), заява № 40583/15, від 15 грудня
2016 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.

9.  Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість тримання заявників під вартою під час досудового розслідування була надмірною.

10.  Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції.

ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ

11.  Деякі заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду
(див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та вони не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що ці скарги також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків в рішенні у справі «Свершов проти України» (Svershov v. Ukraine), заява № 35231/02, пункти 70 – 72, від 27 листопада 2008 року), згаданому рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), пункти 84 – 87); рішеннях у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року), «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року), «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 132 – 134, від 04 липня 2019 року) та «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, пункти 67 – 79, від 01 липня 2021 року).

ІНШІ СКАРГИ

12.  У заявах № 64471/13, № 25907/16 та № 29262/19 заявники висунули інші скарги за різними статтями Конвенції.

13.  Суд розглянув ці скарги та вважає, що з огляду на всі наявні у нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї

Отже, ця частина трьох заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.

ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ

14.  Стаття 41 Конвенції передбачає:

«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»

15.  З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), пункт 57) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку. Суд відхиляє висунуті заявниками у заявах № 64471/13 та № 25907/16 додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції.

16.  Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО

Вирішує об’єднати заяви;Оголошує прийнятними скарги на надмірну тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування та інші скарги за усталеною практикою Суду, наведені в таблиці у додатку, а решту скарг у заявах № 64471/13, № 25907/16 та № 29262/19 – неприйнятними;Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 3 статті 5 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю тримання під вартою під час досудового розслідування;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:

(a)  упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;

(b)  із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;

Відхиляє решу вимог щодо справедливої саисфакції у заявах
№ 64471/13 та № 25907/16.

Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 24 лютого 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.

 

Вікторія Марадудіна

(Viktoriya Maradudina)

В.о. заступника Секретаря

Лятіф Гусейнов

(Lәtif Hüseynov)

Голова

 

 

 

ДОДАТОК

Перелік заяв зі скаргами за пунктом 3 статті 5 Конвенції

(надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування)

№

№ заяви

Дата подання

П.І.Б.

заявника

Рік народження

П.І.Б. представника заявника та місцезнаходження

Період тримання під вартою

Тривалість тримання під вартою

Конкретні недоліки

Інші скарги за усталеною практикою

Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди
(в євро)[1]

Сума, присуджена кожному заявнику в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)[2]

   

64471/13

27.09.2013

Микола Сергійович КОСІНСЬКИЙ

1984

Пономарьов Сергій Сергійович

м. Бєлогорськ

З 18.06.2012 до

18.08.2014

2 роки, 2 місяці та
1 день

 

наведення судом підстав, які з часом стали неналежними;

використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю;

ненадання оцінки особистого становища заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови чи втечі

Ст.3 – використання металевих кліток та/або інших заходів безпеки у залах суду - наручники та металева клітка під час засідань (див .рішення у справах «Свинаренко і Сляднев проти Росії» [ВП] (Svinarenko and Slyadnev v. Russia) [GC], заяви № 32541/08 та № 43441/08, пункт 138, від 17 липня 2014 року; «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункти 132 – 134, від 04 липня
2019 року)

 

п. 4 ст. 5 – надмірна тривалість перегляду законності тримання під вартою - клопотання, подані 16.04.2014 та 26.05.2014, було розглянуто 12.05.2014 та 23.06.2014 відповідно (див. рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява
№ 40107/02, пункт 86, від 10 лютого 2011 року)

 

п. 5 ст. 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції – відсутність ефективного і забезпеченого правовою санкцією права на відшкодування у зв’язку зі стверджуваним порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції, як того вимагає пункт 5 статті 5 Конвенції (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)

 

2 350

 

   

25907/16

10.04.2016

Олег Павлович ПЕТРОВ

1975

Ігнатов Олександр Анатолійович

м. Дніпро

З 11.08.2014 до

02.03.2016

 

 

з 06.07.2016 до

11.05.2018

1 рік, 6 місяців та 21 день

 

 

 

1 рік, 10 місяців та 6 днів

 

використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю

п. 5 ст. 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції – відсутність ефективного і забезпеченого правовою санкцією права на відшкодування у зв’язку зі стверджуваним порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції, як того вимагає пункт 5 статті 5 Конвенції (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)

2 700

 

   

49805/16

06.08.2016

Віктор Борисович ЗАМФЕРЕСКО

1982

 

 

З 14.11.2014 до

20.04.2016

1 рік,
5 місяців та 7 днів

не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;

відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі; використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю

 

1 000

 

   

24666/19

27.04.2019

Олександр Олексійович СЄНІН

1971

Пустинцев Андрій Віталійович

м. Дніпро

З 06.08.2014 до

10.04.2019

4 роки, 8 місяців та 5 днів

 

використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю; відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі; не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів; нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою

п. 5 ст. 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції – відсутність ефективного і забезпеченого правовою санкцією права на відшкодування у зв’язку зі стверджуваним порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції, як того вимагає пункт 5 статті 5 Конвенції (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)

 

п. 1 ст. 6 – надмірна тривалість кримінального провадження –провадження тривало з 06.08.2014 до 24.06.2020 у 3 інстанціях – 5 років, 10 місяців, 20 днів.

3 800

250

   

29262/19

22.05.2019

Володимир Вікторович ВОРОНКОВ

1972

Романченко Володимир Володимирович

м. Харків

З 11.07.2015

триває

Більше 6 років, 5 місяців та 5 днів

 

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;

не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів;

нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою

п. 1 ст. 6 – надмірна тривалість кримінального провадження – з 11.07.2015 і триває; більше 6 років в
1 інстанції;

 

 

3 900

250

   

34780/19

21.06.2019

Денис Юрійович КУЗНЕЦОВ

1980

Ігнатов Олександр Анатолійович

м. Дніпро

З 03.03.2015 до

15.07.2020

5 років, 4 місяці та 13 днів

 

використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю; відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризиків повторного вчинення правопорушення, змови або втечі;

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;

п. 5 ст. 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції – відсутність ефективного і забезпеченого правовою санкцією права на відшкодування у зв’язку зі стверджуваним порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції, як того вимагає пункт 5 статті 5 Конвенції (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)

 

п. 1 ст. 6 – надмірна тривалість кримінального провадження – з 04.11.2014 і триває, більше 7 років;
2 інстанції

3 900

 

   

22414/20

14.05.2020

Олексій Сергійович ЧОРНОЙВАН

1984

Ігнатов Олександр Анатолійович

м. Дніпро

З 19.09.2018 до

13.02.2020

1 рік,
4 місяці та 26 днів

 

наведення судами підстав, які з часом стали неналежними;

використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю

п. 5 ст. 5 – відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції - відсутність ефективного і забезпеченого правовою санкцією права на відшкодування у зв’язку зі стверджуваним порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції, як того вимагає пункт 5 статті 5 Конвенції (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року; «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)

 

1 200

 

 

[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам .

[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам .

Full & Egal Universal Law Academy