ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «КРАСНЯКОВИ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF KRASNYAKOVY AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 3011/06 та 10 інших заяв –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
14 грудня 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Краснякови та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (André Potocki), Голова,
Сіофра О’Лірі (Síofra O’Leary),
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 23 листопада 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Деякі заявники скаржилися також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. ЩОДО LOCUS STANDI ПАНА СЕРГІЯ ВІКТОРОВИЧА САМІЩЕНКА
6. Щодо скарг заявника у заяві № 60072/08 Суд зазначає, що 06 листопада 2014 року, під час розгляду справи у Суді, заявник помер. Син заявника, пан Сергій Вікторович Саміщенко, заявив про своє бажання підтримувати заяву від імені його батька. Оскільки така заява відповідає практиці Суду, він не вбачає підстав для відмови у її задоволенні (див., серед інших джерел, рішення у справах «Беньямінсон проти України» (Benyaminson v. Ukraine), заява № 31585/02, п. 83, від 26 липня 2007 року, та «Горватова проти Словаччини» (Horváthová v. Slovakia), заява № 74456/01, пп. 25-27,
від 17 травня 2005 року). Проте у цьому тексті посилання робитимуться на заявника.
III. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
7. Заявники скаржилися, зокрема, що тривалість цивільних проваджень у їхніх справах була несумісною із вимогою «розумного строку», та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
8. Суд зазначає, що у заяві № 52865/08 період, який має бути розглянуто у зв’язку зі скаргою щодо «розумного строку», слід відраховувати від 11 вересня 1997 року, дати, коли Україною було визнано право на подання індивідуальної заяви до Суду. Відповідно частина скарги, що стосується провадження до 11 вересня 1997 року, має бути визнана неприйнятною, оскільки вона виходить за межі компетенції Суду ratione temporis (див., рішення у справі «Агрокомплекс проти України» (Agrokompleks v. Ukraine),
заява № 23465/03, п. 101, від 06 жовтня 2011 року). Отже Суд визнає цю частину заяви № 52865/08 неприйнятною відповідно до
підпункту «а» пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
9. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників
(див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
10 У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine) (заява № 23786/02, від 30 листопада 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
11. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
12. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
13. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
14. У заявах № 52865/08 та № 60072/08 заявники скаржилися також за іншими статтями Конвенції.
15. Суд розглянув заяви, наведені у переліку в додатку, та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяв має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
17. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див, зокрема, рішення у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), заява № 23786/02, пп. 61 та 66, від 30 листопада 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку.
18. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує неприйнятними скарги заявника у заяві № 52865/08 щодо провадження до 11 вересня 1997 року;
3. Оголошує прийнятними інші скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заявах № 52865/08 та № 60072/08 – неприйнятними;
4. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1
статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у переліку в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 14 грудня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Андре Потоцький
(André Potocki)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника, та місце проживання
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику/сім’ї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
3011/06
17/12/2005
Сім’я
Наталія Георгіївна Краснякова
19/04/1951
Леонід Іванович Красняков
30/09/1949
Микола Захарович Пашков, м. Донецьк
11/05/1999
13/03/2014
14 років, 10 місяців та 3 дні
3 інстанції
7 000
42733/08
20/08/2008
Ірина Вікторівна Татарнікова
01/08/1955
01/10/2001
21/02/2008
6 років, 4 місяці та 21 день
3 інстанції
500
52865/08
18/10/2008
Тетяна Анатоліївна Давидова
15/01/1949
11/09/1997
28/05/2008
10 років, 8 місяців та 18 днів
3 інстанції
3 000
60072/08
23/11/2008
Віктор Петрович Саміщенко
29/10/1949
Заявник помер 06 листопада 2014 року.
Пан Сергій Вікторович Саміщенко, син заявника, є його спадкоємцем.
24/10/2001
15/10/2008
6 років, 11 місяців та 22 дні
3 інстанції
900
675/11
14/12/2010
Сергій Віталійович Мартиненко
26/12/1971
05/10/2004
05/07/2005
12/06/2007
27/08/2010
23/06/2005
02/09/2011
08/06/2010
19/09/2014
8 місяців та 19 днів
3 інстанції
6 років, 1 місяць та 29 днів
3 інстанції
2 роки, 11 місяців та 28 днів
3 інстанції
4 роки та 24 дні
3 інстанції
900
1494/11
27/12/2010
Людмила Олексіївна Новосельцева
17/07/1947
10/08/2001
08/10/2010
9 років,1 місяць та 29 днів
3 інстанції
1 800
52523/12
02/08/2012
Сім’я
Людмила Петрівна Котьман
17/10/1960
Владислав Сергійович Котьман
04/10/1989
13/07/2000
30/03/2012
11 років, 8 місяців та 18 днів
3 інстанції
4 700
60181/13
12/09/2013
Наталія Олексіївна Єрофеєва
01/11/1961
04/12/2002
19/04/2004
20/11/2012
12/03/2003
18/11/2010
13/03/2013
3 місяці та 9 днів
3 інстанції
6 років та 7 місяців
3 інстанції
3 місяці та 22 дні
3 інстанції
900
61941/13
11/09/2013
Роман Васильович Недашковський
18/06/1974
22/03/2004
12/03/2013
8 років, 11 місяців та 19 днів
3 інстанції
2 300
22755/14
05/03/2014
Лідія Пилипівна Ходикіна
02/08/1950
29/09/2004
06/09/2013
8 років, 11 місяців та 9 днів
3 інстанції
1 800
38340/16
21/06/2016
Лідія Борисівна Довга
17/06/1950
Дмитро Анатолійович Гудима, м. Львів
11/04/2006
23/02/2009
10/09/2008
18/11/2015
2 роки та 5 місяців
3 інстанції
6 років, 8 місяців та 27 днів
3 інстанції
1 800
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy