ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «КРУЧКО ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF KRUCHKO AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 52227/10 та 3 інші заяви -
див. перелік у додатку)
РШЕННЯ
СТРАСБУРГ
4 жовтня 2018 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Кручко та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Йонко Грозєв (Yonko Grozev), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer),
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 13 вересня 2018 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені у таблиці в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 52227/10 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися зокрема, що тривалість цивільних проваджень у їх справах була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників
(див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine) (заява № 23786/02, від 30 листопада 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДНО ДО УСТАЛЕНОЇ ПРАКТИКИ СУДУ
12. У заяві № 52227/10 заявник також подав скарги щодо невиконання або тривалого виконання рішень національних судів, які також порушують питання щодо Конвенції відповідно до усталеної практики Суду (див. таблицю у додатку). Суд вважає, що ця частина заяви є продовженням рішення у справі «Бурмич та інші проти України» і має розглядатися згідно з передбаченою у ньому процедурою (рішення у справі «Бурмич та інші проти України» (Burmych and Others v. Ukraine) (вилучення з реєстру) [ВП], заява
№ 46852/13 та інші, пункт 221, від 12 жовтня 2017 року), тобто вона має бути вилучена з реєстру та передана Комітету міністрів Ради Європи з метою її вирішення в рамках вжиття заходів загального характеру на виконання пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine), заява № 40450/04, від 15 жовтня 2009 року).
IV. ІНШІ СКАРГИ
13. У заяві № 52227/10 заявник також скаржився за різними статтями Конвенції.
14. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяви № 52227/10 має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Красношапка проти України» (Krasnoshapka v. Ukraine), заява № 23786/02, пункти 61 і 66, від 30 листопада 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Вирішує вилучити з реєстру справ частину заяви № 52227/10 щодо невиконання або тривалого виконання рішень національних судів відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та передати її Комітету міністрів Ради Європи з метою її вирішення в рамках вжиття заходів загального характеру на виконання пілотного рішення у справі Іванов;
3. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості цивільних проваджень, відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заяві
№ 52227/10 – неприйнятними;
4. Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільних проваджень;
5. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 4 жовтня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря секції
Йонко Грозев
(Yonko Grozev)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви, дата подання
П.І.Б. заявника, дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Інші скарги відповідно до усталеної практики Суду
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
52227/10
02/09/2010
Василь Антонович Кручко
26/06/1955
19/03/2002
11/03/2010
7 років, 11 місяців та 21 день
3 інстанції
пункт 1 статті 6 - невиконання або тривале виконання рішень національних судів:
невиконання рішення господарського суду Житомирської області від 19 квітня 2004 року, зміненого постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 27 березня 2007 року
1 200
28013/14
10/02/2014
Олександр Олексійович Клименко
27/03/1972
11/05/2007
10/09/2013
6 років та 4 місяці
3 інстанції
300
80877/17
17/11/2017
Оксана Олексіївна Рожко
04/04/1976
10/12/2008
25/03/2015
6 років, 3 місяці та 16 днів
3 інстанції
500
1143/18
21/12/2017
Лідія Дмитрівна Рой
15/08/1946
17/08/2005
триває
Більше 12 років, 11 місяців та 29 днів
3 інстанції
4 200
[1] Та додатково будь-який податок, який може бути стягнутий із заявників.
Full & Egal Universal Law Academy