ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «КУРС ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF KURS v. UKRAINE)
(Заява № 48956/06)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
4 травня 2017
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Курс проти України»,
Європейський суд з прав людини (Четверта секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Вінсент Е. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), Голова,
Егідіюс Кюріс (Egidijus Kūris),
Габріеле Куцско-Штадльмайєр (Gabriele Kucsko-Stadlmayer), судді,
а також Карен Рейд (Karen Reid), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 30 березня 2017,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою у зазначену в додатку дату до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про скаргу було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Відповідні деталі заяви наведені у доданій таблиці.
4. Заявниця скаржилися на надмірну тривалість цивільного провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
ПРАВО
I. КЛОПОТАННЯ УРЯДУ ВИЛУЧИТИ ЗАЯВУ З РЕЄСТРУ СПРАВ ВІДПОВІДНО ДО ПІДПУНКТУ «С» ПУНКТУ 1 СТАТТІ 37 КОНВЕНЦІЇ
5. Після невдалих спроб досягти дружнього врегулювання листом від 13 вересня 2016 року Уряд закликав Суд вилучити заяву з реєстру справ та доклав текст декларації з метою врегулювання питань, які порушувались заявницею.
6. Заявниця не погодилася та 18 жовтня 2016 року подала свої зауваження. Вона стверджувала, що запропоновані Урядом умови декларації щодо відшкодування шкоди були незадовільними.
7. Суд нагадує, що за певних обставин він може вилучити заяву відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції на підставі односторонньої декларації Уряду держави-відповідача, навіть якщо заявник бажає продовження розгляду його справи. Однак, чи є пропозиція односторонньої декларації достатньою підставою для висновку, що повага до прав людини, гарантованих Конвенцією, не вимагає подальшого розгляду справи, залежить від конкретних обставин. (див. «Тахсін-Аджар проти Туреччини» (Tahsin Acar v. Turkey) (попередні зауваження) [ВП], заява № 26307/95, п. 75, ЄСПЛ 2003-VI, та and «Ангелов та інші проти Болгарії» (Angelov and Others v. Bulgaria), заява № 43586/04, п. 12, 4 листопада 2010 року).
8. Вивчивши умови односторонньої декларації Уряду, Суд вважає, що, з урахуванням конкретних обставин справи та, зокрема, того, що запропонована Урядом сума відшкодування є значно меншою, ніж та, яку в подібних випадках присуджує Суд, одностороння декларація не дає достатніх підстав для висновку, що таке урегулювання ґрунтується на повазі до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, та, що відсутні підстави для подальшого розгляду заяви1 (див. «Ракіч та інші проти Сербії» (Rakić v. Serbia) [Комітет], заява № 78761/12, 7 квітня 2015).
9. За цих підстав Суд відхилив клопотання Уряду про вилучення заяву з реєстру справ відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 37 Конвенції та відповідно продовжить розгляд справи щодо прийнятності та суті справи.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
10. Заявниця скаржилася зокрема, що тривалість цивільного провадження була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вона посилалася на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
11. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], заява № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
12. У справах «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine) заява № 41984/98, 9 листопада 2004 року та «Єфіменко проти України» (Efimenko v. Ukraine) заява № 55870/00, 18 липня 2006 року), Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
13. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цієї скарги. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
14. Суд також зазначає, що заявниця не мала ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
15. Таким чином, ця скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
16. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
17. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine), № 41984/98, пп. 109 та 112, 9 листопада 2004 року), Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у переліку в додатку.
18. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Відхиляє односторонню декларацію та клопотання Уряду про вилучення заяви з реєстру справ;
2. Оголошує скаргу прийнятною;
3. Постановляє, що ця скарга свідчить про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю цивільного провадження;
4. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці суму, зазначену в доданій таблиці; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 4 травня 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Карен Рейд
(Karen Reid)
Секретар
Вінсент Е. Де Гаетано
(Vincent A. De Gaetano)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргою за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільного провадження та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№.
Заява №
Дата подання
П.І.Б. заявниці,
дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[i]
48956/06
11/11/2006
Неля Кирилівна Курс
24/06/1934
25/10/2005
30/07/2012
6 років, 9 місяців та 6 днів
2 інстанції
1,300
[i] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявниці.
Full & Egal Universal Law Academy