ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ЛАБУДЯК ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF LABUDYAK AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 60928/12 та 6 інших заяв –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
10 листопада 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Лабудяк та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова,
Івана Джеліч (Ivana Jelić),
Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 20 жовтня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на незаконне тримання під вартою. У заяві
№ 31302/14 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
І. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
ІІ. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 статТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на незаконне тримання під вартою. Вони посилалися, прямо чи по суті, на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає:
Пункт 1 статті 5 Конвенції
«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
...
(c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;»
7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних прав, які захищають фізичну недоторканність особи, і тому важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги) з подальшими посиланнями).
8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак лише дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С., В. та А. проти Данії» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, від 22 жовтня 2018 року з подальшими посиланнями).
9. У керівних справах, зазначених у таблиці в додатку, Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів чи аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою не відповідало пункту 1 статті 5 Конвенції.
11. Отже, ці скарги, наведені в таблиці у додатку, є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Свинаренко та Сляднєв проти Росії» [ВП] (Svinarenko and Slyadnev v. Russia) [GC], заяви № 32541/08 та № 43441/08, пункт 138, ЄСПЛ 2014 (витяги), «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункт 127, від 04 липня 2019 року) та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року).
IV. ІНШІ скарги
13. Стосовно скарги за пунктом 4 статті 5 Конвенції у заяві
№ 31302/14 Суд вважає, що він розглянув основні юридичні питання, порушені у цій заяві. Тому він доходить висновку, що скарга є прийнятною, але немає потреби у винесенні окремого рішення у зв’язку з нею (див. рішення у справах «Центр правових ресурсів від імені Валентина Кампеану проти Румунії» [ВП] (Centre for Legal Resources on behalf of Valentin Câmpeanu v. Romania) [GC], заява № 47848/08, пункт 156, ЄСПЛ 2014 року та, наприклад, «Мінаєв та Корж проти України» [Комітет] (Minayev and Korzh v. Ukraine) [Committee], заяви № 82724/17 та № 40291/18, пункт 11, від 16 грудня 2021 року).
V. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, уразі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine), заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, і відхиляє будь-які додаткові вимоги щодо справедливої сатисфакції, висунуті заявниками у заявах № 31302/14 та № 14665/20.
16. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення пункту1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Вирішує, що немає необхідності розглядати по суті скаргу за пунктом 4 статті 5 Конвенції, висунуту у заяві № 31302/14;Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
Відхиляє решту вимог заявників щодо справедливої сатисфакції у заявах № 31302/14 та № 14665/20.Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 листопада 2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
{Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції
(незаконне тримання під вартою)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період незаконного тримання під вартою
Конкретні скарги
Відповідне рішення на національному рівні
Інші порушення за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
60928/12
10.09.2012
Іван Михайлович ЛАБУДЯК
1974
Слабенко Сергій Іванович
м. Луцьк
З 07.04.2012
до
29.11.2012
тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду
(рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v Ukraine), заява № 40107/02, пункти 70-72, від 10 лютого 2011 року), рішення щодо тримання під вартою без встановлення строку (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 74–76, від 10 лютого 2011 року)
Ухвала Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.04.2012
1 800
250
31302/14
11.04.2014
Євген Миколайович БАКУЛІН
1956
Теличенко Валентина Василівна
м. Київ
З 21.03.2014
до
23.03.2014
відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року, та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83–85, від 17 вересня 2020 року).
протокол затримання від 21.03.2014
ст. 3 Конвенції - використання металевих кліток та/або інших засобів безпеки в залах судових засідань – Заявника тримали в металевій клітці під час засідання в Печерському районному суді міста Києва, яке тривало приблизно з
21 год 00 хв 22.03.2014 приблизно до 04 год 30 хв 23.03.2014, під час якого розглядалося питання про тримання його під вартою як запобіжного заходу. Згідно з його твердженнями він був хворий та втомлений, не мав можливості скористатися туалетом та почувався приниженим через тримання у клітці.
Суд встановив, що тримання особи у металевій клітці під час судового розгляду – з огляду на його об’єктивно принизливий характер, несумісний з нормами цивілізованої поведінки, які є характерною ознакою демократичного суспільства – становить публічне приниженням людської гідності у порушення статті 3 Конвенції (див. рішення у справі «Свинаренко та Сляднєв проти Росії» [ВП] (Svinarenko and Slyadnev v. Russia) [GC], заяви № 32541/08 та № 43441/08, пункт 138, ЄСПЛ 2014 (витяги). Наведений висновок стосується обставин і цієї справи. Крім того, Суд наголосив, що проведення судових засідань у нічний час може бути виправданим лише у невідкладних випадках (див. рішення у справі «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява № 26744/16, пункт 127, від 04 липня 2019 року). У цій справі такої терміновості не було, і заявник мав відчувати втому та стрес, перебуваючи у залі суду до 04 год 30хв;
ст. 3 Конвенції - неналежні умови тримання під вартою з 24.03.2014 до 28.04.2014 - Згідно з твердженнями заявника у його розпорядженні було
2,24 кв. м. особистого простору в одній камері та 3,75 кв. м. в іншій. Згідно з твердженнями Уряду ці цифри становили 2,85 кв. м. і 5,15 кв. м. відповідно. Заявник також стверджував, що туалет, який не був відокремлений від житлової зони, був надзвичайно брудним, не було доступу до питної води, а можливість прийняти душ ув’язненим надавалася лише раз на тиждень. Хоча Уряд заперечував проти цих тверджень, заявник надав три кольорові фотографії своєї камери, на яких, зокрема, видно, що туалет був лише частково відокремлений від житлової зони та виглядав напівзруйнованим і брудним. Отже, Уряд не спростував виклад заявника.
2 340
250
26486/15
20.05.2015
Олег Васильович
ШКУРДАЙ
1964
Сицевой Валерій Васильович
м. Київ
З 20.11.2014
до
24.11.2014
звільнення з-під варти із затримкою (рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11, пункти 68–70, ЄСПЛ 2015)
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
від 20.11.2014
1 800
250
51110/17
11.07.2017
Віктор Олексійович РИЖЕВОЛ
1939
Готін Олександр Миколайович
м. Київ
З 30.03.2017
до
20.06.2017
звільнення з-під варти із затримкою (рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11, пункти 68–70, ЄСПЛ 2015)
1 800
250
36139/18
20.07.2018
Наталія Борисівна
ДМІТРІЧЕНКО
1978
Дульський Олександр Леонідович
м. Київ
З 23.01.2018
до
24.01.2018
відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду (рішення у справі «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89,
від 06 жовтня 2016 року)
та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83–85, від 17 вересня 2020 року)
протокол затримання
від 23.01.2018
1 800
250
14665/20
27.02.2020
Василь Михайлович ГОЙЗАН
1994
Шкорка Ігор Михайлович
м. Ужгород
З 29.08.2019
до
30.08.2019
звільнення з-під варти із затримкою (рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11, пункти 68–70, ЄСПЛ 2015)
Закарпатський апеляційний суд
від 29.08.2019
1 800
250
20097/21
05.04.2021
Олександр Сергійович
ШКУТЕНКО
1987
Ревякін Максим Олександрович
м. Харків
З 10.09.2020
до
08.10.2020
звільнення з-під варти із затримкою (рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11, пункти 68–70, ЄСПЛ 2015)
Дніпровський апеляційний суд
від 10.09.2020
1 800
250
[1]Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
2Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.