Дата набуття 28/08/2019 статусу остаточного: (Палата) Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: Зміст: CASE OF LIBLIK AND OTHERS v. ESTONIA (Applications nos. 173/15 and 5 others – see appended list) Заявниками у цій справі виступали четверо громадян Естонії та дві компанії з обмеженою відповідальністю, розташовані у Талліні. У період з серпня 2005 року по жовтень 2006 року Служба внутрішньої безпеки здійснювала нагляд за першим, другим та третім заявниками. Третій заявник, окрім іншого, обіймав посаду члена наглядової ради двох компаній-заявників. У результаті операції було встановлено зв'язок між четвертим заявником і людьми, які перебували під спостереженням та чиї розмови прослуховувалися та перехоплювалися. У подальшому заявникам було пред’явлено обвинувачення у вчиненні корупційних діянь в особливо великих розмірах, пов'язаних з обміном земельних ділянок, розташованих у природоохоронних зонах. У вересні 2005 року, під час досудового розслідування, другий заявник виявив у своєму кабінеті пристрій спостереження. Надалі відбулись обшуки офісів першого та третього заявників та другої компанії-заявника у жовтні 2006 року, потім – у приміщенні першої компанії-заявника у вересні 2007 року. Загалом тривалість досудового розслідування становила три з половиною роки. Слухання справи районним судом розпочалось у травні 2009 року із заслуховування свідків. Іноді слухання відкладались у зв’язку із неможливістю прибуття учасників провадження або їхніх представників за станом здоров’я або з інших особистих обставин. У червні 2012 року за результатами судового розгляду заявників було виправдано. Суд зазначив, що спостереження та нагляд за заявниками не були законними, а всі зібрані за результатами цих дій докази є недопустимими. Генеральний прокурор оскаржив виправдувальний вирок суду, в результаті чого апеляційний суд визнав заявників винними у червні 2013 року та зазначив, що діяльність зі спостереження та нагляду була законною, а докази, зібрані під час таких процесуальних дій, є допустимими. Всі заявники подали касаційні скарги на рішення апеляції, проте Верховний суд у червні 2013 року залишив оскаржуваний вирок у силі. Суд зазначив, що судовий розгляд хоча і був близьким до порушення принципу надмірної тривалості, але відповідав вимозі розумного строку; окрім іншого, суд також зазначив, що спостереження і нагляд за заявниками відповідали всім визначеним законодавством умовам та були конституційними. Констатоване Відсутність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції (право на судовий порушення (стаття): розгляд у розумний строк). Порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) щодо другого та третього заявників, і щодо першої та другої компаній-заявників.
Full & Egal Universal Law Academy