ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ЛЕТУЧА ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF LETUCHA v. UKRAINE)
(Заява № 8973/25)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
28 травня 2026 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Летуча проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Голова,
Ваге Григорян (Vahe Grigoryan),
Себастьєн Б’янкері (Sébastien Biancheri), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 07 травня 2026 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
процедура1. Справу було розпочато за заявою, поданою 11 березня 2025 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Заявницю представляла пані Ю. О. Паруль, юрист, яка практикує у м. Київ.
3. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
факти4. Відомості про заявницю та інформація щодо заяви наведені в таблиці в додатку.
право СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 статті 6 конвенції5. Заявниця скаржилася на відмову у доступі до апеляційного суду. Вона посилалася на пункт 1 статті 6 Конвенції.
6. Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення з позовом щодо своїх прав або обов’язків цивільного характеру чи встановлення обґрунтованості будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення до судів або трибуналів. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18 та «Девеер проти Бельгії» (Deweer v. Belgium), заява № 6903/75, пункти 48 і 49, від 27 лютого 1980 року). Крім того, обмеження будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції лише якщо вони переслідують законну мету і наявне розумне співвідношення пропорційності між застосованими засобами та метою, яка переслідується (див. рішення у справі «Селіс проти Франції» (Célice v. France), заява № 14166/09, пункт 33, від 08 березня 2012 року). Ці гарантії ефективного доступу за пунктом 1 статті 6 застосовні до апеляційних та касаційних судів у разі їхнього існування (див., серед інших джерел, рішення у справі «Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), заява № 55759/07, пункт 33, від 25 червня 2009 року), у тому числі щодо проваджень у справах про адміністративні правопорушення в апеляційних судах (див., наприклад, рішення у справі «Чернега та інші проти України» (Chernega and Others v. Ukraine), заява № 74768/10, пункти 176 – 182, від 18 червня 2019 року).
7. У керівних справах «Давран проти Туреччини» (Davran v. Turkey), заява № 18342/03, пункти 31 – 47, від 03 листопада 2009 року) та згаданому рішенні у справі «Маресті проти Хорватії» (Maresti v. Croatia), пункт 34 – 43) Суд вже встановив порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо питань, аналогічних розглянутим у цій справі.
8. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі відповідні обмеження підірвали саму суть права заявниці на доступ до суду.
9. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
застосування статті 41 конвенції10. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, рішення у справі «Гаврилов проти України» (Gavrilov v. Ukraine), заява № 11691/06, пункт 36, від 16 лютого 2017 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
за цих підстав суд одноголосно Оголошує заяву прийнятною; Постановляє, що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з відмовою у доступі до апеляційного суду; Постановляє, що: упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці суми, зазначені в таблиці у додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 травня 2026 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції
(відмова у доступі до судів вищих інстанцій)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
Конкретне порушення, на яке скаржилися
Факти та відповідна інформація
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат
(в євро)[2]
8973/25
11.03.2025
Надія Олександрівна ЛЕТУЧА
1989
Непередбачуваність та/чи занадто формалістичне застосування відповідних процесуальних норм
21.10.2024 районний суд визнав заявницю винною у вчиненні адміністративного правопорушення, яке полягало у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп’яніння, наклав стягнення у вигляді штрафу з позбавленням її права керування транспортними засобами на строк один рік. Під час судового засідання, на якому були присутні заявниця та її захисник, було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови. Згідно з твердженнями заявниці доступ до повного тексту постанови вона отримала лише 04.11.2024. Своєю постановою від 13.11.2024 Київський апеляційний суд повернув її апеляційну скаргу від 04.11.2024 як подану після закінчення встановленого строку, обґрунтовуючи це тим, що десятиденний строк на оскарження почав свій перебіг у день проголошення постанови.
1 500
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці.