ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ЛІФІНЦЕВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF LIFINTSEV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 6768/11 та 7 інших заяв –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
24 лютого 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Ліфінцев та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Лятіф Гусейнов (Latif Hüseynov), Голова,
Ладо Чантурія (Lado Chanturia),
Арнфінн Бордсен (Arnfinn Bårdsen), судді
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 03 лютого 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені у таблиці в додатку.
4. Заявники скаржилися на незаконність тримання їх під вартою. Деякі заявники також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 5 КОНВЕНЦІЇ6. Заявники скаржилися, головним чином, на незаконність тримання їх під вартою. Вони посилалися на пункт 1 статті 5 Конвенції, який передбачає:
Пункт 1 статті 5 Конвенції
«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:
...
(c) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення;»
7. Суд повторює, що стаття 5 Конвенції разом зі статтями 2, 3 та 4 Конвенції гарантує основні серед фундаментальних права, які захищають фізичну недоторканність особи, і відповідно, важливість цієї статті є першочерговою. Її головною метою є запобігання свавільному або несправедливому позбавленню свободи (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova) [GC], заява № 23755/07, пункт 84, ЄСПЛ 2016 (витяги) з подальшими посиланнями).
8. Коли постає питання про «законність» взяття під варту, як у цьому випадку, у тому числі, чи було дотримано «порядок, встановлений законом», Конвенція по суті посилається на національне законодавство та встановлює зобов’язання забезпечувати дотримання його матеріальних і процесуальних норм. Однак дотримання національного законодавства недостатньо: окрім того, пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, щоб будь-яке позбавлення свободи відповідало меті захисту особи від свавілля (див. рішення у справі «С.В. та А. проти Німеччини» [ВП] (S., V. and A. v. Denmark) [GC], заяви № 35553/12, № 36678/12 та № 36711/12, пункт 74, 22 жовтня 2018 року з подальшими посиланнями).
9. У керівних справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 70 – 72 та 74 – 76, від 10 лютого 2011 року), «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11, пункти 68 – 70, від 04 червня 2015 року), «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня 2016 року), «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine) заява № 40583/15, пункти 36 і 37, від 15 грудня 2016 року), «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia), заява № 7077/06 та 12 інших, пункти 76 – 79, від 26 червня 2018 року) та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 71 – 73 та 83 – 85, від 17 вересня 2020 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі (див. таблицю у додатку).
10. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тримання заявників під вартою не відповідало вимогам пункту 1 статті 5 Конвенції.
11. З цього випливає, що скарги заявників є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції.
іНШІ стверджувальні порушення за усталеною практикою Суду12. Деякі заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в згаданому рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), рішенні у справі «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року), згаданому рішенні у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), рішенні у справі «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, пункти 67 – 79 від 01 липня 2021 року).
ІНШІ СКАРГИ13. Заявник у заяві № 917/17 подав також інші скарги за пунктами 3 та 4 статті 5 Конвенції.
14. Суд розглянув ці скарги та вважає, що у контексті всіх наявних у нього документів та з огляду на належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції вони не відповідають критеріям прийнятності, встановленим у статтях 34 та 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
З цього випливає, що ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Малик проти України» (Malyk v. Ukraine), заява № 37198/10, від 29 січня 2015 року) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує прийнятними скарги на незаконне тримання під вартою та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені у таблиці в додатку, а решту скарг у заяві № 917/17 – неприйнятними;Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 5 Конвенції у зв’язку з незаконним триманням під вартою;Постановляє, що було порушення Конвенції у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 24 лютого 2022 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Лятіф Гусейнов
(Latif Hüseynov)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 5 Конвенції
(незаконне тримання під вартою)
№.
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявників
Дата народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Період незаконного тримання під вартою
Конкретні недоліки
Відповідне рішення на національному рівні
Інші скарги за усталеною практикою суду
Сума, присуджена в якості відшкодування моральної шкоди кожному заявнику (в євро)[1]
Сума, присуджена в якості компенсації судових та інших витрат у кожній заяві (в євро)[2]
6768/11
20.01.2011
Сергій Миколайович ЛІФІНЦЕВ
1971
Мартиновський Роман Юрійович
м. Київ
з 31.08.2007 до 02.03.2011
Постанова про тримання під вартою без встановлення строку (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 74 – 76, від 10 лютого 2011 року).
Ненаведення судом будь-яких підстав у рішенні, яким санкціонується тримання під вартою (рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 36 і 37, від 15 грудня
2016 року).
Нахімовський міський суд міста Севастополя від 31.08.2007,
Нахімовський міський суд міста Севастополя від 07.11.2007,
Нахімовський міський суд міста Севастополя від 02.03.2011
п. 1 ст.6 Конвенції – надмірна тривалість кримінального провадження – з 29.08.2007 до 21.01.2013, 5 років, 4 місяці та
25 днів, одна інстанція;
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою від час досудового розслідування – з 29.08.2007 до 02.03.2011, 3 роки,
6 місяців та 3 дні, відсутність належного обґрунтування у постановах про тримання під вартою.
5 900
250
64231/13
09.09.2013
Дмитро Нерсесович СТЕПАНЯН
1981
з 03.12.2012 до 14.03.2013
Тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду
(рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 70 – 72, від 10 лютого
2011 року).
1 800
8290/16
01.02.2016
Сергій Анатолійович ТАРАСЕНКО
1969
Лебідь Віталія Павлівна
м. Київ
з 11.03.2015
до 24.03.2015
Затримка у складанні протоколу затримання (рішення у справах «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 71 – 73, від 17 вересня 2020 року та «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia), заява № 7077/06 та 12 інших, пункти 76 – 79, від
26 червня 2018 року).
Відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду
( рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня
2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83 – 85, від 17 вересня
2020 року).
Протокол затримання від 24.03.2015
п. 2 ст. 5 Конвенції - відсутність негайного повідомлення про причини затримання – жодної інформації про підстави затримання до складання протоколу затримання від 24.03.2015;
п. 3 ст. 5 Конвенції – відсутність відповідних і достатніх підстав для тримання під вартою – з 11.03.2015 до 03.03.2016, 11 місяців і 23 дні; наведення судом підстав, які з часом стали неналежними; відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо
можливість застосування альтернативних запобіжних заходів.
2 600
250
54957/16
04.09.2016
Вадим Семенович РЕПКІН
1966
Самарець Аліна Миколаївна
м. Київ
з 25.06.2012
до
26.06.2012
з 26.10.2012
до
11.02.2013
з 11.02.2013
до
13.08.2013
з 16.09.2013
до
08.11.2013
Затримка у складанні протоколу затримання (рішення у справах «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 71 – 73, від
17 вересня 2020 року та «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia), заява № 7077/06 та 12 інших, пункти 76 – 79, від 26 червня 2018 року).
Тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 70 – 72, від 10 лютого
2011 року).
Постанова про тримання під вартою без встановлення строку (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 74 – 76, від 10 лютого
2011 року).
Ненаведення судом будь-яких підстав у рішенні про тримання під вартою (рішення у справі «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 36 і 37, від 15 грудня
2016 року).
Немає
Немає
Дніпровський районний суд міста Києва від 11.02.2013
Дніпровський районний суд міста Києва від 16.09.2013
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою від час досудового розслідування - з 25.06.2012 до 05.12.2017, 5 років, 5 місяців та
12 днів; нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою;
п. 5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне тримання під вартою (рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року);
п. 1 ст. 6 Конвенції – надмірна тривалість кримінального провадження – з 25.06.2012 до 19.12.2018, 6 років, 5 місяців та
26 днів у трьох інстанціях;
Ст. 13 Конвенції – відсутність у національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження.
3 900
250
917/17
12.12.2016
Денис Володимирович ПУРИК
1986
Бондаренко Юрій Юрійович
м. Лисичанськ
з 12.07.2016 до
04.08.2016
Затримка у звільненні з-під варти (рішення у справі «Руслан Яковенко проти України» (Ruslan Yakovenko v. Ukraine), заява № 5425/11, пункти 68 – 70, ЄСПЛ 2015).
немає
1 800
250
49607/17
29.06.2017
Олександр Юрійович ЮРЧЕНКО
1986
Шадрін Олександр Сергійович
м. Ірпінь
з 16.12.2016 до
17.12.2016
Відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду
(рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня
2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83 – 85, від 17 вересня 2020 року), затримка у складанні протоколу затримання (див. рішення у справах «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 71 – 73, від
17 вересня 2020 року, та «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia), заява № 7077/06 та 12 інших, пункти 76 – 79, від 26 червня 2018 року).
немає
п. 5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне тримання під вартою (рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року та «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року).
1 800
250
51004/17
11.07.2017
Олександр Станіславович ЦИМБАЛ
1974
з 30.03.2017
до
20.06.2017
Затримка у звільненні з-під варти (рішення у справі «Ярошовець та інші проти України» (Yaroshovets and Others v. Ukraine), заява № 74820/10 та 4 інші, пункти 143 – 153, від
03 грудня 2015 року).
1 800
54147/18
06.11.2018
Іван Васильович ЖОСАН
1992
Лещенко Андрій Вікторович
м. Одеса
з 18.07.2014
до
26.07.2014
Затримка у складанні протоколу затримання (рішення у справах «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 71 – 73, від 17 вересня 2020 року, та «Форталнов та інші проти Росії» (Fortalnov and Others v. Russia) заява № 7077/06 та 12 інших, пункти 76 – 79, від 26 червня
2018 року).
Відсутність законних підстав для затримання без попередньої ухвали суду
(рішення у справах «Строган проти України» (Strogan v. Ukraine), заява № 30198/11, пункти 88 і 89, від 06 жовтня
2016 року та «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 83 – 85, від 17 вересня
2020 року).
Тримання під вартою не охоплюється жодним рішенням суду (рішення у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункти 70 – 72, від 10 лютого
2011 року).
немає
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою від час досудового розслідування – з 18.07.2014 до 17.05.2018, 3 роки, 9 місяців та
21 день, не розглянуто можливість застосування інших запобіжних заходів, наведення судом підстав, які з часом стали неналежними, використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю.
3 100
250
[1]Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2]Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.