ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ЛИСЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF LYSENKO v. UKRAINE)
(Заява № 38092/18)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
19 вересня 2019 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Лисенко проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Йонко Грозєв (Yonko Grozev), Голова,
Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),
Андре Потоцький (André Potocki), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 29 серпня 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 21 липня 2018 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості щодо заявника та відповідна інформація про заяву наведені у таблиці в додатку.
4. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
ПРАВОСТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ
5. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають таке:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...»
6. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [GC] (Muršić v. Croatia),
заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Зокрема,Суд нагадує, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia), пункти 122 – 141 та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia),
заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня
2012 року).
7. У керівній справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine)
(заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року, з останньої практики див. рішення у справі «Бекетов проти України» (Beketov v. Ukraine),
№ 44436/09, від 19 лютого 2019 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
8. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.
9. Суд також зазначає, що заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
10. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
11. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
12. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див. згадане рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
13. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО Оголошує заяву прийнятною;Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою;Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у таблиці в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 19 вересня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів ТігерштедтЙонко Грозєв
(Liv Tigerstedt)(Yonko Grozev)
В.о. заступника Секретаря Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за статтею 3 та статтею 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві
ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Установа,
дата початку та закінчення строку,
тривалість
Площа (кв. м) на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)[1]
38092/18
21.07.2018
Вадим Олександрович Лисенко
16.06.1986
Дніпропетровська установа виконання покарань № 4
з 15.08.2016 до
11.04.2018
1 рік, 7 місяців та 28 днів
менше
2,5 кв. м
переповненість, відсутність приватності для туалету, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, цвіль або бруд у камері, відсутність свіжого повітря
4 200
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.
Full & Egal Universal Law Academy