ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «МАЛАХОВ ТА КРАЙНЮЧЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF MALAKHOV AND KRAYNYUCHENKO v. UKRAINE)
(Заява № 23595/21 та 2 інші заяви –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
16 листопада 2023 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Малахов та Крайнюченко проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni), Голова,
Ладо Чантурія (Lado Chanturia),
Марія Елосегі (María Elósegui), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 12 жовтня 2023 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВООБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у них ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції.
7. Суд зазначає, що заявники трималися під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП] (Muršić v. Croatia) [GC], заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia), пункти 122 – 141 та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня 2012 року).
8. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою були неналежними.
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції.ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах, наведених в таблиці у додатку.ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Cукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНОВирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 16 листопада 2023 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
в.о. заступника Секретаря
Карло Ранцоні
(Carlo Ranzoni)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за статтями 3 і 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному
законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Установа
Дата початку та закінчення строку Тривалість
Площа (кв. м.) на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди[1]
Сума, присуджена в кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
23595/21
23.04.2021
та
37224/21
01.07.2021
Юрій Дмитрович
МАЛАХОВ
1970
Рибій Сергій Миколайович
м. ДніпроІвано-Франківська установа виконання покарань № 12
з 25.04.2016
до
21.01.2021
4 роки, 8 місяців та 28 днів
2,5 – 2,7 м²
відсутність свіжого повітря, відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність туалетних засобів, низька якість продуктів харчування, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність або обмежений доступ до питної води, пасивне паління, надмірна вологість у камері, цвіль або бруд у камері, камера заражена паразитами/гризунами, відсутність або недостатня кількість меблів, відсутність приватності під час користування туалетом, переповненість
п. 3 ст. 5 – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – з 23.04.2016 – до 21.01.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області,
спільні для декількох осіб рішення про тримання під вартою, використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю, відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови або втечі, нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою (див. рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011 року та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine)
заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року);
п. 5 ст. 5 – право на відшкодування шкоди за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції не передбачено у національній правовій системі (див. рішення у справах «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року) та «Котій проти України» (Kotiyv. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року)
9 750
250
1672/23
16.12.2022
Вадим Іванович КРАЙНЮЧЕНКО
1968
Кульбач Сергій Олександрович
м. Лімож
Дніпровська установа виконання покарань №4
з 23.01.2020
до
02.02.2023
3 роки та
11 днів
2,4-2,8 м²
відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, недостатня кількість прогулянок на свіжому повітрі, відсутність або недостатня кількість продуктів харчування, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність приватності під час користування туалетом, цвіль або бруд у камері, відсутність або обмежений доступ до душу, переповненість, пасивне паління, низька якість продуктів харчування, погана якість питної води
п. 3 ст. 5 – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – з 21.01.2020 до 22.09.2022 - використання припущень у зв’язку з відсутністю будь-яких обґрунтованих підстав щодо ризиків втечі або перешкоджання правосуддю, відсутність оцінки особистої ситуації заявника щодо зменшення ризику вчинення повторного правопорушення, змови або втечі, нездійснення провадження з належною ретельністю під час тримання під вартою (див. рішення у справах «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, від 10 лютого 2011року та «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine)
заява № 40583/15, від 15 грудня 2016 року).
8 900
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
[2] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy