Дата 13/06/2019 прийняття: Дата набуття 13/09/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF MARCELLO VIOLA v. ITALY (NO. 2) (Application no. 77633/16) Зміст: 16 жовтня 1995 року суд призначив покарання заявникові у виді п’ятнадцяти років позбавлення волі за участь у злочинній організації (мафії) у зв’язку із подіями, що мали місце між 1990 та 1992 роками. Суд апеляційної інстанції підтримав вирок суду першої інстанції, але зменшив покарання до 12 років позбавлення волі. Заявник не подавав касаційну скаргу. У вересні 1999 року суд першої інстанції призначив заявникові покарання у виді довічного позбавлення волі за окремі злочини, пов’язані зі злочинною діяльністю мафії, а також визнав заявника винним в умисному вбивстві, викраденні та незаконному позбавленні волі, що призвело до смерті жертви, а також незаконному володінні зброєю. Апеляційна скарга заявника була відхилена. 12 грудня 2008 року апеляційний суд, після подачі заявником відповідної заяви, переглянув загальне призначене покарання, здійснив його перерахунок та призначив остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі з денною ізоляцією строком на два роки і два місяці. Між 2000 та 2006 роками заявник перебував під спеціальним тюремним режимом. В грудні 2005 року Міністерство юстиції видало указ про продовження такого режиму стосовно заявника ще на один рік. Своєю постановою від 14 березня 2006 року суд у порядку нагляду за виконанням вироку задовольнив скаргу заявника та скасував спеціальний тюремний режим. Згодом заявник двічі подавав клопотання про надання тюремної відпустки. Його перша заява, у липні 2011 року, була відхилена судом, що призначив покарання, який, окрім іншого, зазначив, що заявник не має права на таку відпустку, оскільки він відбуває покарання за членство в злочинній організації (мафії) та не співпрацював з судовими органами. 29 листопада 2011 року суд у порядку нагляду за виконанням вироку відхилив апеляцію заявника, стверджуючи, що не було встановлено, що він не підтримував зв'язки із злочинною організацією (мафією), а під час перебування в місцях позбавлення волі за ним не спостерігалось критичне ставлення до свого кримінального минулого. Другу заяву про надання тюремної відпустки було відхилено 26 травня 2015 року з аналогічних підстав. Суд касаційної інстанції відхилив скаргу заявника. Констатоване Порушення статті 3 Конвенції (заборона катування). порушення (стаття):
Full & Egal Universal Law Academy