ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «МАЙСТРЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF MAYSTRENKO v. UKRAINE)
(Заява № 45811/16)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
28 червня 2018 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Майстренко проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Йонко Грозєв (Yonko Grozev), Голова,
Габріеле Куцско-Штадльмайер (Gabriele Kucsko-Stadlmayer),
Лятіф Гусейнов (Lәtif Hüseynov), судді,
та Лів Тігерштедт (Liv Tigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 07 червня 2018 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою у дату, зазначену у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Відповідні деталі заяви наведені у переліку в додатку
4. Заявник скаржився на неналежні умови тримання його під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Він також висував інші скарги за
пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції щодо надмірної тривалості кримінального провадження.
ПРАВО
I. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ СТАТЕЙ 3 ТА 13 КОНВЕНЦІЇ
5. Заявник скаржився здебільшого на неналежні умови тримання його під вартою та на відсутність у нього ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Він посилався на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:
Стаття 3
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі ...»
6. Суд зазначає, що заявник тримався під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявника під вартою наведені у переліку в додатку. Суд посилається на принципи, встановлені у його практиці, щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП] (Muršić v. Croatia) [GC], заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що при встановленні того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у камері вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам по собі, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич протии Хорватії» (Muršić v. Croatia), пункти 122 – 141, та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня 2012 року).
7. У справі «Мельник проти України (Melnik v. Ukraine)
(заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
8. Розглянувши всі подані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявника під вартою були неналежними.
9. Суд також зазначає, що заявник не мав ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
10. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 та 13 Конвенції.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
11. Заявник також висував інші скарги за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції щодо надмірної тривалості кримінального провадження, які також порушували питання за відповідною усталеною практикою Суду (див. перелік у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованою у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Відповідно вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine) (заява № 66561/01,
від 30 березня 2004 року).
III. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
12. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
13. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року), Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у переліку в додатку.
14. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Оголошує заяву прийнятною;
2. Постановляє, що ця скарга свідчить про порушення статей 3 та 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою;
3. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінального провадження;
4. Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявнику суму, зазначену у переліку в додатку; ця сума має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 28 червня 2018 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Йонко Грозєв
(Yonko Grozev)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за статтею 3 та статтею 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві
ефективного засобу юридичного захисту)
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Установа,
дата початку та закінчення строку, тривалість
Площа (кв. м) на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги відповідно до усталеної практики
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат (в євро)[1]
45811/16
27/07/2016
Роман Анатолійович Майстренко
14/08/1979
Дніпропетровський СІЗО
з 05/01/2012 до
18/02/2016
4 роки, 1 місяць та 14 днів
2,5 – 2,8 кв. м
відсутність свіжого повітря, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність або недостатня кількість їжі, переповненість
Пункт 1 статті 6 – надмірна тривалість кримінального провадження:
6 років та 4 місяці
3 інстанції
11 300
[1]. Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявнику.
Full & Egal Universal Law Academy