© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012. Цей переклад було замовлено за підтримки Трастового фонду з прав людини Ради Європи (/humanrightstrustfund). Переклад не є обов’язковим для Суду. Для додаткової інформації дивіться повний текст копірайту наприкінці цього документа.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court. For further information see the full copyright indication at the end of this document.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour. Pour plus de renseignements veuillez lire l’indication de copyright/droits d’auteur à la fin du présent document.
Інформаційне повідомлення з юриспруденції Суду № 107
Квітень 2008 р.
ТОВ M проти Молдови - 21151/04
Рішення від 8.4.2008 [Секція IV]
Стаття 1 Протоколу № 1
Стаття 1 § 1 Протоколу № 1
Мирне володіння власністю
Вилучення у провайдера інтернет-послуг операційних ліцензій на підставі суто формального порушення нормативів: порушення
Факти: Компанія-заявник – приватна корпорація, і на той час найбільший у Молдові провайдер інтернет-послуг; у листопаді 2002 року вона змінила свою юридичну адресу. Зміни були зареєстровані у Державній реєстраційній палаті, податкові органи були також повідомлені. У травні 2003 року компанія-заявник звернулась до національного органу з регулювання телекомунікаційної діяльності (ANRTI) за додатковою ліцезією. Проте, хоча вона наводила у заяві нову адресу, ліцензію було видано на стару адресу. У вересні 2003 року компанія-заявник та ряд інших операторів отримали лист від регуляторного органу з вимогою сплатити внесок за річну ліцензію і протягом десяти днів надати інформацію про адресу під загрозою анулювання операційних ліцензій. Хоча компанія-заявник згодом намагалась виправити ці помилки, регуляторний орган вимагав інформацію, яка вже була надана, і, не чекаючи на відповідь і не надаючи строку для призупинення, анулював її ліцензії. Поправки, внесені незабаром до нормативних документів, забороняли компанії-заявнику звертатись за новою ліцензією протягом шести місяців. Оскарження рішення регуляторного органу в судах було безуспішним, і компанію-заявника витіснили з ринку. Поміж 50 операторів, які нібито не виконали приписи регуляторного органу, компанія-заявник виявилась єдиною, чия ліцензія була скасована, а інші отримали тримісячне призупинення.
Право: Стаття 1 Протоколу № 1 – Припинення ліцензій було заходом контролю за використанням власності, який треба розглядати за другим параграфом статті 1 Протоколу № 1. Головне питання полягало у пропорційності. Щодо порушення компанією-заявником нормативів, Уряд не назвав жодної конкретної шкоди, спричиненої невиправленням адреси у тексті ліцензії. Регуляторний орган чудово знав про зміну адреси і не мав проблем зі спілкуванням з компанією-заявником. Інші відповідні державні органи і клієнти були також повідомлені. Не було і підозр, що компанія намагається уникнути оподаткування. З огляду на це, було вражаючим, що запроваджений захід був настільки суворим, що змусив найбільшого у Молдові провайдера інтернет-послуг згорнути свої справи і продати усе майно. Зі свого боку, регуляторний орган не виконав свої обов’язки державного органу діяти у відповідний час, у належний спосіб і з найбільшою послідовністю. Попри те, що було повідомлено про зміну адреси, він видав компанії-заявнику нову ліцензію із зазначенням старої адреси, а потім примусив компанію-заявника помилково повірити у те, що вона зможе продовжувати працювати за умови надання запитуваної інформації протягом вказаного періоду. Необхідні процесуальні гарантії були також відсутні, оскільки компанія-заявник не мала нагоди з’явитись у регуляторному органі або пояснити свою позицію, і, під час розгляду апеляційної скраги, справу було розглянуто за її відсутності, після того, як її клопотання про відкладення слухань було відхилене без пояснень. Дійсно, розгляд справи у національних судах був неналежно формальним, без спроби провести збалансування інтересів. Зрештою, були також докази дискримінаційного ставлення, оскільки виявилось, що до компанії-заявника поставились суворіше, ніж до інших компаній, які перебували в подібному становищі. З огляду на неправомірність процедури, дискримінаційне ставлення і запровадження непропорційно тяжкого заходу, не можна вважати, що влада переслідувала щирі і послідовні переконання, коли анульовувала ліцензії, і, отже, не забезпечила дотримання справедливого балансу.
Висновок: порушення (одноголосно).
Стаття 41 – Рішення не готове.
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини
Це резюме, підготовлене Секретаріатом, не є обов’язковим для Суду.
Посилання на Інформаційні повідомлення з юриспруденції
© Рада Європи/Європейський суд з прав людини, 2012.
Офіційними мовами Європейського суду з прав людини є англійська та французька мови. Цей переклад підготовлено на замовлення і за підтримки Цільового фонду «Права людини» Ради Європи (/humanrightstrustfund). Він не є зобов’язальним для Суду і Суд також не несе відповідальності за його якість. Переклад можна завантажити з електронної бази рішень (HUDOC) Європейського Суду з прав людини () або з будь-якої іншої бази, в якій його розміщено з дозволу Суду. Копіювання тексту перекладу допускається в некомерційних цілях за умови наведення повної назви справи, разом із вищенаведеним повідомленням про авторські права та посиланням на Цільовий фонд «Права людини». З питань, пов’язаних з наміром використати ту чи іншу частину цього перекладу в комерційних цілях, прохання звертатися за адресою publishing@.
© Council of Europe/European Court of Human Rights, 2012.
The official languages of the European Court of Human Rights are English and French. This translation was commissioned with the support of the Human Rights Trust Fund of the Council of Europe (/humanrightstrustfund). It does not bind the Court, nor does the Court take any responsibility for the quality thereof. It may be downloaded from the HUDOC case-law database of the European Court of Human Rights () or from any other database with which the Court has shared it. It may be reproduced for non-commercial purposes on condition that the full title of the case is cited, together with the above copyright indication and reference to the Human Rights Trust Fund. If it is intended to use any part of this translation for commercial purposes, please contact publishing@.
© Conseil de l’Europe/Cour européenne des droits de l’homme, 2012.
Les langues officielles de la Cour européenne des droits de l’homme sont le français et l’anglais. La présente traduction a été effectuée avec le soutien du Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme du Conseil de l’Europe (/humanrightstrustfund). Elle ne lie pas la Cour, et celle-ci décline toute responsabilité quant à sa qualité. Elle peut être téléchargée à partir de HUDOC, la base de jurisprudence de la Cour européenne des droits de l’homme (), ou de toute autre base de données à laquelle HUDOC l’a communiquée. Elle peut être reproduite à des fins non commerciales, sous réserve que le titre de l’affaire soit cité en entier et s’accompagne de l’indication de copyright ci-dessus ainsi que de la référence au Fonds fiduciaire pour les droits de l’homme. Toute personne souhaitant se servir de tout ou partie de la présente traduction à des fins commerciales est invitée à le signaler à l’adresse suivante : publishing@.
Full & Egal Universal Law Academy