Дата 18/06/2019 прийняття: Дата набуття 18/09/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF MEHMET REŞIT ARSLAN AND ORHAN BİNGÖL v. TURKEY (Application nos. 47121/06; 13988/07; 34750/07) Зміст: Заявники, громадяни Туреччини, були засуджені у 1992 та 1995 роках відповідно за членство у незаконній збройній організації та отримали покарання у виді довічного позбавлення волі. 13 березня 2006 року перший заявник звернувся з проханням до адміністрації тюрми дозволити йому використовувати комп’ютер та мати доступ до мережі Інтернет на підставі Закону про виконання покарань. Керівництво та наглядова рада тюрми надала свій негативний висновок на таке прохання, зазначивши, що перший заявник підтримував зв’язки з іншими ув’язненими, які були членами незаконної збройної організації, та що він не відвідував жодних курсів. Адміністрація установи виконання покарань підтримала таку думку та відмовила у задоволенні прохання першого заявника. 3 квітня 2006 року перший заявник звернувся до судді, відповідального за питання, пов’язані з виконанням покарань, зазначивши, що до його ув’язнення він був студентом медичного напрямку, а тому хотів отримати доступ до аудіовізуальних матеріалів для продовження навчання. В іншому випадку заявник міг би оплатити необхідне обладнання за рахунок власних коштів. Суд відхилив його клопотання. Перебуваючи в місцях позбавлення волі перший заявник придбав електронний пристрій у тюремної влади, який мав функцію калькулятора та перекладача з англійської на турецьку мову, і отримав дозвіл використовувати такий пристрій в камері. Після переведення до іншої установи виконання покарань цей пристрій було вилучено у першого заявника та поміщено на зберігання з тієї підстави, що такий прилад не входив до списку дозволених речей. Перший заявник подав скаргу до суду, проте вона була відхилена. Після переведення до тюрми з суворим режимом перший заявник звернувся до адміністрації з проханням надати йому дозвіл на доступ та використання комп’ютера. Адміністрація установи відхилила його запит; перший заявник знову звернувся до суду, проте безуспішно. 1 серпня 2006 року другий заявник звернувся до адміністрації установи виконання покарань з проханням надати йому дозвіл використовувати комп’ютер та мережу Інтернет. Заступник керівника пенітенціарної служби Міністерства юстиції відхилив його прохання. Другий заявник оскаржив відмову до суду, проте його скарга була відхилена. Констатоване Порушення статті 2 Першого протоколу до Конвенції (право на освіту). порушення (стаття):
Full & Egal Universal Law Academy