ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «МІНСЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF MINSKYY AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 33518/20 та 2 інші заяви –
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
10 листопада 2022 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Мінський та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Стефані Моро-Вікстром (Stéphanie Mourou-Vikström), Голова,
Івана Джеліч (Ivana Jelić),
Катержіна Шімачкова (Kateřina Šimáčková), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 20 жовтня 2022 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод
(далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників і відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. Вони також висунули інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВО
І. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.
ІІ. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ статей 3 та 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися, головним чином, на неналежні умови тримання їх під вартою та відсутність у них ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на статті 3 та 13 Конвенції, які передбачають:
Стаття 3 Конвенції
«Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.»
Стаття 13 Конвенції
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі...»
7. Суд зазначає, що заявники трималися під вартою у неналежних умовах. Деталі щодо тримання заявників під вартою наведені у таблиці в додатку. Суд посилається на встановлені у його практиці принципи щодо неналежних умов тримання під вартою (див., наприклад, рішення у справі «Муршич проти Хорватії» [ВП] (Muršić v. Croatia) [GC], заява № 7334/13, пункти 96 – 101, ЄСПЛ 2016). Суд нагадує, зокрема, що під час встановлення того, чи є умови тримання такими, «що принижують гідність» у розумінні статті 3 Конвенції, серйозний брак простору у в’язничних камерах вважається дуже впливовим чинником та може становити порушення як сам собою, так і в сукупності з іншими недоліками (див. згадане рішення у справі «Муршич проти Хорватії» (Muršić v. Croatia), пункти 122 – 141 та рішення у справі «Ананьєв та інші проти Росії» (Ananyev and Others v. Russia), заяви № 42525/07 та № 60800/08, пункти 149 – 159, від 10 січня 2012 року).
8. У керівних справах «Мельник проти України» (Melnik v. Ukraine), заява № 72286/01, від 28 березня 2006 року) та «Сукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), заява № 14057/17, від 30 січня 2020 року) Суд уже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі умови тримання заявників під вартою були неналежними.
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цими скаргами.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції.
III. ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ
12. Заявники подали інші скарги, які також порушували питання за Конвенцією з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю в додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції, та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Отже, вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд вважає, що вони також свідчать про порушення Конвенції у контексті його висновків в рішеннях у справах «Грубник проти України» (Grubnyk v. Ukraine), заява № 58444/15, пункти 69 – 85, від 17 вересня 2020 року), «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine), заява № 40107/02, пункт 80, від 10 лютого 2011 року), «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року), «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року), «Ігнатов проти України» (Ignatov v. Ukraine), заява № 40583/15, пункти 38 – 42, від 15 грудня 2016 року та «Нечай проти України» (Nechay v. Ukraine), заява № 15360/10, пункти 53 – 56 та 69 – 72, від 01 липня 2021 року).
IV ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
13. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, уразі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
14. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Cукачов проти України» (Sukachov v. Ukraine), пункти 165 та 167) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
15. Суд також вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Вирішує об’єднати заяви;Оголошує заяви прийнятними;Постановляє, що ці заяви свідчать про порушення статей 3 і 13 Конвенції у зв’язку з неналежними умовами тримання під вартою та відсутністю у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту;Постановляє, що було порушено Конвенцію у зв’язку з іншими скаргами, висунутими за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти;
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 10 листопада 2022 року відповідно до пунктів 2 і 3 Правила 77 Регламенту Суду.
{Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Стефані Моро-Вікстром
(Stéphanie Mourou-Vikström)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за статтями 3 і 13 Конвенції
(неналежні умови тримання під вартою та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Установа
Дата початку та закінчення строку
Тривалість
Площа
(кв. м.) на кожного ув’язненого
Конкретні скарги
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди (в євро)[1]
Сума, присуджена у кожній заяві в якості компенсації судових та інших витрат (в євро)[2]
33518/20
18.06.2020
Анатолій Петрович
МІНСЬКИЙ
1990
Бондаренко Вадим Васильович
м. Миколаїв
Державна установа
«Миколаївський слідчий ізолятор»
З 11.12.2015
триває
Більше 6 років
9 місяців і 17 днів
2 – 2,5 м2
двоярусні ліжка, відсутність або недостатнє природне освітлення, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність свіжого повітря, відсутність або недостатня кількість прогулянок на свіжому повітрі, переповненість
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування -
з 10.12.2015 – триває,
п. 1 ст. 6 Конвенції – надмірна тривалість кримінального провадження
з 09.12.2015 – розглядається в суді першої інстанції
9 800
250
55774/20
27.11.2020
Олексій Володимирович
МИРОНЕНКО
1996
Йолкін Андрій Валерійович
м. Кривий Ріг
Державна установа
«Дніпровська установа виконання покарань № 4»
З 18.02.2019
до
04.05.2019
2 місяці і 17 днів
Державна установа
«Криворізька установа виконання покарань № 3»
З 04.05.2019
до
18.05.2019
15 днів
Державна установа
«Дніпровська установа виконання покарань № 4»
З 18.05.2019
до
24.10.2019
5 місяців і 7 днів
Державна установа
«Криворізька установа виконання покарань № 3»
З 24.10.2019
до
02.06.2020
7 місяців і 10 днів
2,6 – 2,7 м²
2,6 м²
2,6 – 2,7 м²
2,5 м2
переповненість, неналежна температура, відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність приватності під час користування туалетом, цвіль або бруд у камері, пасивне паління, відсутність або недостатнє електричне освітлення, погана якість питної води, відсутність або обмежений доступ до гарячої води, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність туалетних засобів, камера заражена паразитами/гризунами
переповненість, неналежна температура, камера заражена паразитами/гризунами, відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність приватності під час користування туалетом, відсутність туалетних засобів, цвіль або бруд у камері, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або обмежений доступ до гарячої води, пасивне паління, погана якість питної води
переповненість, неналежна температура, камера заражена паразитами/гризунами, відсутність свіжого повітря, відсутність або недостатнє електричне освітлення, відсутність приватності під час користування туалетом, відсутність туалетних засобів, цвіль або бруд у камері, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або обмежений доступ до гарячої води, пасивне паління, погана якість питної води
переповненість, неналежна температура, відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів, відсутність або погана якість постільної білизни, відсутність приватності під час користування туалетом, цвіль або бруд у камері, відсутність або обмежений доступ до душу, відсутність або обмежений доступ до гарячої води, пасивне паління, погана якість питної води, камера заражена паразитами/гризунами
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування -
з 14.02.2019 до 02.06.2020 –
тривале тримання під вартою на підставі стандартних судових рішень, які не містили належного обґрунтування та аналізу альтернативних запобіжних заходів,
п. 5 ст. 5 Конвенції –
відсутність або надання неналежного відшкодування за порушення пункту 3 статті 5 Конвенції (рішення у справах «Котій проти України» (Kotiy v. Ukraine), заява № 28718/09, пункт 55, від 05 березня 2015 року), та «Тимошенко проти України» (Tymoshenko v. Ukraine), заява № 49872/11, пункти 286 і 287, від 30 квітня 2013 року)
4 800
250
25380/21
26.04.2021
Михайло Андрійович
ЧЕБОТАР
1995 рік
Лещенко Андрій Вікторович
м. Одеса
Державна установа
«Одеський слідчий ізолятор»
З 24.02.2017
триває
Більше 5 років і 7 місяців і 4 днів
1,7 м²
переповненість, перебування в камері разом з ув’язненими з інфекційними захворюваннями, відсутність свіжого повітря, відсутність або неналежна якість гігієнічних засобів,
відсутність або недостатня кількість прогулянок на свіжому повітрі, відсутність або погана якість постільної білизни, цвіль або бруд у камері
п. 1 ст. 5 Конвенції – незаконне позбавлення свободи, у тому числі незадокументоване затримання та тримання під вартою за відсутності ухвали суду – 27.08.2016 – 29.08.2016 затримка у складанні протоколу затримання,
п. 3 ст. 5 Конвенції – надмірна тривалість тримання під вартою під час досудового розслідування – з 29.08.2016 – триває,
п. 5 ст. 5 Конвенції – відсутність або надання неналежного відшкодування за незаконне затримання або тримання під вартою
9 800
250
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.
2 Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявникам.