Дата 23/05/2019 прийняття: Дата набуття 23/08/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Назва: CASE OF MIRZOYAN v. ARMENIA (Application no. 57129/10) Зміст: Справа стосувалася вбивства сина заявника під час проходження ним військової служби. Син заявника проходив обов’язкову військову службу у невизнаній Республіці Нагірний Карабах, коли його було вбито пострілом в голову одним зі своїх офіцерів в квітні 2007 року. Він помер, не приходячи до тями, в травні 2007 року. Офіцер, якому в минулому неодноразово оголошували догану, визнав свою провину; його було засуджено до п’ятнадцяти років позбавлення волі. Суд відхилив цивільну скаргу заявника з приводу стягнення компенсації з держави з тієї підстави, що внутрішнє законодавство не передбачає відшкодування моральної шкоди. Обидві скарги заявника до апеляційного суду та суду касаційної інстанції не були вдалими. Заявник стверджував, що вимога відшкодування моральної шкоди ґрунтується на положеннях Конвенції, а тому превалює над положеннями внутрішнього законодавства, яке не врегульовує цього питання. Заявник стверджував, що держава не забезпечила дотримання статті 2 Конвенції у зв’язку зі смертю його сина і статті 13 Конвенції в частині незадоволення його вимог з приводу відшкодування моральної шкоди. Констатоване Порушення статті 2 Конвенції (право на життя). порушення (стаття): Порушення статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту).
Full & Egal Universal Law Academy