ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «МИРОНЕНКО ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF MYRONENKO v. UKRAINE)
(Заява № 14731/12)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
25 вересня 2025 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Мироненко проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андреас Зюнд (Andreas Zünd), Голова,
Діана Сирку (Diana Sârcu),
Микола Гнатовський (Mykola Gnatovskyy), судді,
та Вікторія Марадудіна (Viktoriya Maradudina), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 04 вересня 2025 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою, поданою 07 березня 2012 року до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяву було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Відомості про заявницю та інформація щодо заяви наведені в таблиці у додатку.
ПРАВО
СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 КОНВЕНЦІЇ4. Заявниця скаржилася на обмеження у доступі до суду. Вона посилалася на пункт 1 статті 6 Конвенції.
5. Суд повторює, що право на доступ до суду, тобто право ініціювати у судах провадження у цивільних справах, є невід’ємним елементом, притаманним праву, закріпленому пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це право на доступ не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які, однак, не можуть забороняти або скорочувати доступ особи у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть цього права була підірвана (див. рішення у справах «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), від 21 лютого 1975 року, пункт 36, Серія А № 18, «Пономаренко проти України» (Ponomarenko v. Ukraine), заява № 13156/02, пункт 36, від 14 червня 2007 року, «Мацюк проти України» (Matsyuk v. Ukraine), заява № 1751/03, пункт 28, від 10 грудня 2009 року та «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), заява № 49526/07, пункт 25, від 09 березня 2017 року).
6. У керівній справі «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine), заява № 37878/02, пункти 51 – 53, від 28 лютого 2008 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
7. Розглянувши всі надані йому матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті скарги заявниці. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі була порушена сама суть права заявниці на доступ до суду.
8. Отже, скарга є прийнятною та свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції.
ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ9. З огляду на наявні в нього документи та свою практику (див., зокрема, згадане рішення у справі «Кузьменко проти України» (Kuzmenko v. Ukraine), пункт 41) Суд вважає за доцільне присудити суму, зазначену у таблиці в додатку.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
Оголошує заяву прийнятною;Постановляє, що ця заява свідчить про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з обмеженнями у доступі до суду;Постановляє, що:(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявниці суму, зазначену у таблиці в додатку, яка має бути конвертована в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначену суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 25 вересня 2025 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Вікторія Марадудіна
(Viktoriya Maradudina)
В.о. заступника Секретаря
Андреас Зюнд
(Andreas Zünd)
Голова
ДОДАТОК
Заява зі скаргами за пунктом 1 статті 6 Конвенції
(обмеження у доступі до суду)
№ заяви
Дата подання
П.І.Б. заявника
Рік народження
Ключова проблема, яка обмежила доступ до суду
Практика
Факти та відповідна інформація
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування моральної шкоди (в євро)[1]
14731/12
07.03.2012
Галина Павлівна МИРОНЕНКО
1961
Відсутність згоди між різними судами щодо підсудності справи
Рішення у справі «Церква села Сосулівка проти України» (Tserkva Sela Sosulivka v. Ukraine), заява № 37878/02, пункти 51 – 53, від 28 лютого 2008 року
У січні 2005 року заявниця подала позов про відшкодування шкоди у розмірі близько 4 500 євро проти Відділу державної виконавчої служби, стверджуючи, що належний їй борг не було стягнуто через бездіяльність державного виконавця. 24 червня 2005 року у задоволенні її позову, розглянутого у цивільному провадженні, було відмовлено. 24 жовтня 2005 року Апеляційний суд міста Києва скасував це рішення та направив справу на новий розгляд. Згодом справу було повторно розглянуто згідно з нормами адміністративного судочинства. Провадження було остаточно закрито 15 квітня 2008 року на тій підставі, що позов мав цивільний характер і підлягав розгляду за нормами цивільного судочинства. 04 жовтня 2011 року Вищий адміністративний суд України залишив цю ухвалу без змін.
1 500
[1] Та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватися заявниці.