Огляд рішень Європейського Суду з прав людини Дата 09/04/2019 прийняття: Дата набуття 09/07/2019 статусу (Палата) остаточного: Набуття статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Назва: CASE OF NAVALNYY v. RUSSIA (No. 2) (Application no. 43734/14) Зміст: Заявник, Олексій Анатолійович Навальний – громадянин Росії, який народився 1976 року та проживає у Москві. Заявник є політичним активістом, лідером опозиційної партії, антикорупційної кампанії та популярним блогером. В лютому 2014 року стосовно заявника було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який неодноразово продовжувався, у зв’язку із кримінальним провадженням проти нього та його брата з приводу фактів шахрайства та відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, щодо двох компаній: ТОВ «Багатопрофільна процесингова компанія» та ТОВ «Ів-Роше Схід». У процесі досудового розслідування заявникові було винесено попередження у зв’язку із його поїздкою до Московської області без відповідного дозволу; також його було двічі арештовано після завершення судових засідань, у яких заявник був присутнім при постановленні вироків особам, які були учасниками політичного мітингу в травні 2012 року. На обґрунтування повторного продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суди наводили підстави наявності ризику переховування заявника від органів досудового розслідування, ймовірної погрози свідкам або ж продовження злочинної діяльності. Наказ про обрання домашнього арешту включав у себе: заборону спілкування будь з ким, окрім близьких членів родини та адвокатів; заборону на відправлення та отримання кореспонденції; заборону використання будь-яких засобів зв’язку чи Інтернету; заборону надавати коментарі з приводу кримінальної справи проти нього. На заявника було одягнуто електронний браслет та заборонено ходити на роботу, гуляти чи залишати своє помешкання окрім як з метою відвідувань лікаря. У серпні 2014 року суд першої інстанції звузив заборону спілкування з іншими особами, дозволивши спілкуватися з усіма, окрім свідків у кримінальній справі. У жовтні цього ж року суд першої інстанції скасував заборону публічних коментарів, зазначивши, що таке обмеження не відповідає положенням Кримінального процесуального кодексу. Однак постановив, що на разі заборонена комунікація, що включає радіо та телебачення. В грудні 2014 року заявника разом з його братом було визнано винними за пред’явленим обвинуваченням у привласненні коштів ТОВ «Ів-Роше Схід» та ТОВ «Багатопрофільна процесингова компанія» та призначено умовне покарання у виді трьох років і шести місяців позбавлення волі та сплати штрафу. В подальшому, додаткове покарання у виді штрафу було скасовано судом апеляційної інстанції. В січні 2015 року заявник публічно заявив про те, що він відмовляється виконувати вимоги щодо перебування під домашнім арештом та самостійно зняв електронний браслет, після чого поїхав до офісу. Заявник стверджував, що він не отримав копії рішення про продовження його домашнього арешту. Заявника не було затримано чи оштрафовано у зв’язку із цим. Констатоване Порушення статті 5 Конвенції (право на свободу та особисту порушення (стаття): недоторканість). Порушення статті 10 Конвенції (право на свободу вираження поглядів). Порушення статті 18 (межі застосування обмеження прав) у поєднанні зі статтею 5 Конвенції.
Full & Egal Universal Law Academy