ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «НЕСТЕРЕНКО ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF NESTERENKO AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 26256/11 та 3 інші -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
03 жовтня 2019 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
.
У справі «Нестеренко та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Андре Потоцький (André Potocki), Голова,
Ганна Юдківська (GannaYudkivska),
Йонко Грозєв (YonkoGrozev), судді,
та Лів Тігерштедт (LivTigerstedt), в.о. заступника Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 12 вересня 2019 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначені в таблиці у додатку, до Суду проти України на підставі
статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені в таблиці у додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 26256/11 заявник також висунув інші скарги за положеннями Конвенції.
ПРАВООБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх спільно в одному рішенні.СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися головним чином, що тривалість відповідних цивільних проваджень була несумісною з вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилалися на пункт 1 статті 6 та
статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у контексті обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів державної влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення «Фрідлендер проти Франції» [ВП] (Frydlender v. France) [GC], заява № 30979/96, пункт 43, ЄСПЛ 2000-VII).
8. У керівній справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine)
(заява № 66561/01, від 30 березня 2004 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі надані матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали у своєму розпорядженні ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Отже, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.ІНШІ СТВЕРДЖУВАНІ ПОРУШЕННЯ ЗА УСТАЛЕНОЮ ПРАКТИКОЮ СУДУ
12. Заявник у заяві № 26256/11 висунув інші скарги за підпунктом «с» пункту 1 статті 5 Конвенції щодо незаконного позбавлення свободи, які також порушували питання з огляду на відповідну усталену практику Суду (див. таблицю у додатку). Ці скарги не є явно необґрунтованими у розумінні підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції та не є неприйнятними з будь-яких інших підстав. Тому вони мають бути визнані прийнятними. Розглянувши всі наявні у нього матеріали, Суд доходить висновку, що вони також свідчать про порушення Конвенції у світлі його висновків у рішенні у справі «Харченко проти України» (Kharchenko v. Ukraine) (заява № 40107/02, рішення від 10 лютого 2011 року).ІНШІ СКАРГИ
13. Заявник у заяві № 26256/11 також висунув іншу скаргу за підпунктом «с» пункту 1 статті 5 Конвенції щодо незаконного позбавлення волі відповідно до постанови суду про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту від 24 лютого
2012 року.
14. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції, та не виявляють жодних ознак порушення прав і свобод, гарантованих Конвенцією або протоколами до неї.
Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пункту 4 статті 35 Конвенції.ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
15. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
16. З огляду на наявні в нього документи та свою практику
(див., зокрема, рішення у справі «Бевз проти України»
(Bevz v. Ukraine), № 7307/05 від 18 червня 2019 року, пункт 52) Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у таблиці в додатку.
17. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНОВирішує об’єднати заяви;Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень, відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту та інші скарги за усталеною практикою Суду, зазначені в таблиці у додатку, а решту скарг у заяві № 26256/11 – неприйнятними;Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1
статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень;Постановляє, що було порушено підпункт «с» пункту 1 статті 5 Конвенції щодо інших скарг, поданих за усталеною практикою Суду (див. таблицю у додатку);Постановляє, що:
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 03 жовтня 2019 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Лів Тігерштедт
(Liv Tigerstedt)
В.о. заступника Секретаря
Андре Потоцький
(André Potocki)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
П.І.Б. представника та місцезнаходження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Інші скарги за усталеною практикою
Сума, присуджена кожному заявнику в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди і судових та інших витрат (в євро)[1]
26256/11
20.04.2011
Сергій Вікторович Нестеренко
19.08.1980
09.03.2010
14.06.2016
6 років, 3 місяці та 6 днів
3 інстанції
Пункт 1 статті 5 Конвенції – незаконне позбавлення свободи, у тому числі документально незафіксоване затримання та тримання під вартою за відсутності судового рішення та будь-якої іншої юридичної підстави:
заявник тримався під вартою за відсутності будь-якого судового рішення з 10.05.2011 до 02.06.2011; відсутність обґрунтування у постановах судів про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та невстановлення будь-яких строків тримання заявника під вартою з 02.06.2011 до 23.01.2012;
постановами про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не було встановлено жодних строків тримання його під вартою з 08.05.2012 до 19.03.2014.
5 900
41777/18
28.07.2018
Оксана Сергіївна Коркіяйнен
07.10.1963
18.11.2011
20.12.2018
7 років, 1 місяць та 3 дні
1 інстанція
2 400
47169/18
19.09.2018
Валентин Володимирович Тузовський
24.09.1977
Олег Володимирович Глазов
м. Одеса
01.03.2016
триває
більше 3 років, 5 місяців та 19 днів
1 інстанція
900
4692/19
08.01.2019
Зенон Тарасович Ших
04.04.1947
Олег Володимирович Мицик
м. Львів
12.09.2013
25.06.2019
5 років, 9 місяців та 14 днів
2 інстанції
1 500
[1] Та додатково будь-який податок, що може нараховуватись заявникам.
Full & Egal Universal Law Academy