ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
ЧЕТВЕРТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ОЛЕКСАНДР ВОЛКОВ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF OLEKSANDR VOLKOV v. UKRAINE)
(Заява № 21722/11)
РІШЕННЯ
(Справедлива сатисфакція та вилучення з реєстру)
СТРАСБУРГ
06 лютого 2018 року
ОСТАТОЧНЕ
06/05/2018
Це рішення набуло статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції. Його текст може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Олександр Волков проти України»
Європейський суд з прав людини (Четверта секція), засідаючи палатою, до складу якої увійшли:
Вінсент А. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), Голова,
Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),
Фаріс Вегабовіч (Faris Vehabović),
Карло Ранцоні (Carlo Ranzoni),
Жорж Раварні (Georges Ravarani),
Марко Бошняк (Marko Bošnjak),
Петер Пацолай (Péter Paczolay), судді,
та Андреа Там’єтті (Andrea Tamietti), заступник Секретаря секції,
після обговорення за зачиненими дверима 16 січня 2018 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявою (№21722/11), яку 30 березня 2011 року подав до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція) громадянин України, пан Олександр Федорович Волков (далі – заявник).
2. У рішенні, ухваленому 09 січня 2013 року (далі – основне рішення), Суд встановив, що було кілька порушень пункту 1 статті 6 та статті 8 Конвенції у зв’язку зі звільненням заявника з посади судді Верховного Суду. Відповідно до статті 41 Конвенції Суд присудив заявнику 6 000 євро відшкодування моральної шкоди та 12 000 євро компенсації судових та інших витрат та відхилив решту вимог заявника за цими пунктами (див. рішення у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine), заява № 21722/11, ECHR 2013).
3. Оскільки питання застосування статті 41 Конвенції відшкодування матеріальної шкоди не було готове до вирішення, Суд відклав його розгляд та закликав Уряд та заявника протягом трьох місяців надати свої письмові зауваження з цього приводу та, зокрема, повідомити Суд про будь-яку угоду, яку вони можуть укласти (там само, пункт 211 та пункт 10 резолютивної частини).
4. І заявник, і Уряд надали зауваження.
5. 15 вересня та 02 жовтня 2017 року Суд отримав декларації, належним чином підписані обома сторонами, згідно з якими Уряд зобов’язався сплатити заявнику 1 430 212, 32 українських гривень[1] відшкодування матеріальної шкоди та додатково суму будь-якого податку, що може нараховуватись йому, а заявник погодився відмовитись від будь-яких подальших скарг проти України, що стали підставою для цієї заяви. Ця сума має бути виплачена протягом тримісячного строку від дати отримання повідомлення про ухвалення рішення Судом. У випадку несплати цих сум упродовж зазначеного тримісячного строку Уряд зобов’язується сплатити пеню у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти, що нараховуватиметься з часу закінчення тримісячного строку і до моменту повного розрахунку. Виплата зазначеної суми становитиме остаточне вирішення справи.
ПРАВО
6. Суд бере до уваги зазначену угоду та вважає, що вона є справедливою у розумінні пункту 4 Правила 75 Регламенту Суду.
7. У світлі викладених міркувань Суд вважає, що спір було вирішено у розумінні підпункту «b» пункту 1 статті 37 Конвенції, та що повага до прав людини, гарантованих Конвенцією та протоколами до неї, не вимагає подальшого розгляду заяви за пунктом 1 статті 37 in fine.
8. Відповідно, іншу частину заяви має бути вилучено з реєстру справ.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Бере до уваги угоду, якої досягли сторони, та засоби забезпечення дотримання взятих в рамках цієї угоди зобов’язань;
2. Вирішує вилучити решту заяви з його реєстру справ.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Андреа Там’єтті
(Andrea Tamietti)
Заступник Секретаря
Вінсент А. Де Гаетано
(Vincent A. De Gaetano)
Голова
[1] Приблизно 40 657 євро.
Full & Egal Universal Law Academy