ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
РІШЕННЯ У СПРАВІ «ПАРИЗЬКИЙ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
CASE OF PARYZKYY AND OTHERS v. UKRAINE
(Заява № 35534/10 та 3 інші заяви -
див. перелік у додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
02 лютого 2017 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням
У справі «Паризький та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи Комітетом, до складу якого увійшли:
Ерік Мьосе (Erik Møse), Голова,
Йонко Грозєв (Yonko Grozev),
Мартіньш Мітс (Mārtiņš Mits), судді,
та Карен Рейд (Karen Reid), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 12 січня 2017 року,
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими у різні дати, зазначеними у переліку в додатку, до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі – Конвенція).
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі – Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні деталі заяв наведені у переліку в додатку.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту. У заяві № 58058/13 заявник скаржився також за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
5. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в одному рішенні.
II. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися зокрема, що тривалість кримінальних проваджень була несумісною із вимогою «розумного строку» та на відсутність ефективного засобу юридичного захисту у зв’язку з цим. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Пункт 1 статті 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який ... встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»
7. Суд повторює, що розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. серед багатьох інших джерел рішення у справах «Пелісьє та Сассі проти Франції (Pélissier and Sassi v. France) [ВП], № 25444/94, § 67, ECHR 1999‑II, та «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France) [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
8. У справі «Меріт проти України» (Merit v. Ukraine, № 66561/01, від 30 березня 2004 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, що розглядаються у цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. З огляду на свою практику з цього питання, Суд вважає, що у цій справі тривалість проваджень була надмірною та не відповідала вимозі «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного засобу юридичного захисту щодо цих скарг.
11. Таким чином, ці скарги є прийнятними та свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
12. У заяві № 58058/13 заявник скаржився також за іншими статтями Конвенції.
13. Суд розглянув заяву та вважає, що з огляду на всі наявні в нього матеріали та належність оскаржуваних питань до сфери його компетенції, ці скарги не відповідають критеріям прийнятності, викладеним у статтях 34 і 35 Конвенції.
Отже, ця частина заяви має бути відхилена відповідно до пунктів 1 та 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію.»
15. Зважаючи на наявні в нього документи та свою практику (див. зокрема, рішення у справі «Бевз проти України» (Bevz v. Ukraine), № 7307/05, § 52, від 18 червня 2009 року), Суд вважає за доцільне присудити суми, зазначені у переліку в додатку. Однак Суд нічого не присуджує заявникам, які не відповіли на його пропозицію надати їхні вимоги справедливої сатисфакції відповідно до Правила 60 Регламенту Суду.
16. Суд вважає за належне призначити пеню на підставі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги щодо надмірної тривалості кримінальних проваджень та відсутності у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту, а решту скарг у заяві № 58058/13 – неприйнятними;
3. Постановляє, що ці скарги свідчать про порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції у зв’язку з надмірною тривалістю кримінальних проваджень;
4. Постановляє, що
(a) упродовж трьох місяців держава-відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на вищезазначені суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 02 лютого 2017 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Карен Рейд
(Karen Reid)
Секретар
Ерік Мьосе
(Erik Møse)
Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами за пунктом 1 статті 6 та статтею 13 Конвенції
(надмірна тривалість кримінальних проваджень та відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту)
№
№ заяви,
дата подання
П.І.Б. заявника,
дата народження
Початок провадження
Закінчення провадження
Загальна тривалість,
інстанції
Сума, присуджена кожному заявнику/сім’ї в якості відшкодування моральної та матеріальної шкоди і судових та інших витрат
(в євро)[1]
35534/10
17/06/2010
Ігор Володимирович ПАРИЗЬКИЙ
08/01/1973
11/11/1999
03/12/2009
10 років та 23 дні
3 інстанції
0
11779/12
14/02/2012
Валерій Владиславович СЕРГЄЄВ
17/10/1969
06/10/2003
18/08/2011
7 років, 10 місяців та 13 днів
3 інстанції
1 200
31048/13
19/04/2013
Олег Вікторович ГУБЕНКО
20/02/1962
21/01/2009
23/12/2014
5 років, 11 місяців та 3 дні
3 інстанції
500
58058/13
23/08/2013
Володимир Олексійович ІСАЄВ
15/03/1956
29/07/2003
21/02/2013
9 років, 6 місяців та 24 дні
3 інстанції
2 400
[1] Та додатково будь-які податки, які можуть бути стягнуті з заявників.
Full & Egal Universal Law Academy