ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СУД З ПРАВ ЛЮДИНИ
П’ЯТА СЕКЦІЯ
СПРАВА «ПАВЛОВ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ»
(CASE OF PAVLOV AND OTHERS v. UKRAINE)
(Заява № 8237/06 та 13 інших заяв –
див. таблицю в додатку)
РІШЕННЯ
СТРАСБУРГ
05 листопада 2015 року
Це рішення є остаточним, але може підлягати редакційним виправленням.
У справі «Павлов та інші проти України»
Європейський суд з прав людини (П’ята секція), засідаючи комітетом, до складу якого увійшли:
Ангеліка Нуссбергер (Angelika Nußberger), Голова,
Ганна Юдківська (Ganna Yudkivska),
Вінсент А. Де Гаетано (Vincent A. De Gaetano), судді,
та Карен Рейд (Karen Reid), Секретар секції,
після обговорення за зачиненими дверима 15 жовтня 2015 року
постановляє таке рішення, що було ухвалено у той день:
ПРОЦЕДУРА
1. Справу було розпочато за заявами, поданими до Суду проти України на підставі статті 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) у різні дати, зазначені в таблиці, що додається.
2. Про заяви було повідомлено Уряд України (далі - Уряд).
ФАКТИ
3. Перелік заявників та відповідні відомості щодо заяв викладено в таблиці, що додається.
4. Заявники скаржилися на надмірну тривалість цивільного провадження та відсутність в національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту. У деяких заявах заявники також скаржилися за іншими положеннями Конвенції.
ПРАВО
I. ОБ’ЄДНАННЯ ЗАЯВ
2. Беручи до уваги схожість предмету заяв, Суд вважає за доцільне розглянути їх одночасно в єдиному рішенні.
IІ. СТВЕРДЖУВАНЕ ПОРУШЕННЯ ПУНКТУ 1 СТАТТІ 6 ТА СТАТТІ 13 КОНВЕНЦІЇ
6. Заявники скаржилися на тривалість цивільного провадження, яка була несумісна з вимогами щодо «розумного строку», та у зв’язку з цим на відсутність ефективних засобів юридичного захисту. Вони посилались на пункт 1 статті 6 та статтю 13 Конвенції, які передбачають таке:
Стаття 6
«Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, ..., який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру...»
Стаття 13
«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».
7. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмету спору для заявників (див. рішення у справі «Фрідлендер проти Франції» (Frydlender v. France [ВП], № 30979/96, п. 43, ECHR 2000-VII).
8. У групах справ «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine, № 41984/98, від 09 листопада 2004 року) та «Єфименко проти України» (Efimenko v. Ukraine, № 55870/00, від 18 липня 2006 року) Суд вже встановлював порушення щодо питань, аналогічних тим, про які йдеться в цій справі.
9. Розглянувши всі наявні матеріали, Суд не вбачає жодних фактів або аргументів, здатних переконати його дійти іншого висновку щодо прийнятності та суті цих скарг. Беручи до уваги свою практику з вказаного питання, Суд вважає, що в даному випадку тривалість провадження була надмірною і не відповідала вимогам «розумного строку».
10. Суд також зазначає, що заявники не мали ефективного національного засобу юридичного захисту, за допомогою якого вони могли б подати скарги щодо тривалості провадження.
11. Таким чином, ці скарги є явно обґрунтованими та розкривають порушення пункту 1 статті 6 і статті 13 Конвенції.
III. ІНШІ СКАРГИ
12. Деякі заявники подали інші скарги за різними статтями Конвенції.
13. Суд розглянув заяви, наведені в таблиці у додатку, у світлі всіх наявних матеріалів та в межах своєї компетенції, і доходить висновку, що вони не розкривають жодних ознак порушень прав і свобод, гарантованих Конвенцією чи протоколами до неї.
Таким чином, ця частина заяв є явно необґрунтованою і має бути відхилена відповідно до пункту 3 та пункту 4 статті 35 Конвенції.
IV. ЗАСТОСУВАННЯ СТАТТІ 41 КОНВЕНЦІЇ
14. Стаття 41 Конвенції передбачає:
«Якщо Суд визнає факт порушення Конвенції або протоколів до неї і якщо внутрішнє право відповідної Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування, Суд, у разі необхідності, надає потерпілій стороні справедливу сатисфакцію».
15. Беручи до уваги наявні матеріали та свою практику (див, зокрема, «Світлана Науменко проти України» (Svetlana Naumenko v. Ukraine, № 41984/98, п.п. 109 і 112, від 09 листопада 2004 року), Суд вважає за належне присудити суми, зазначені в таблиці.
16. Суд вважає за належне призначити пеню, виходячи з граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
ЗА ЦИХ ПІДСТАВ СУД ОДНОГОЛОСНО:
1. Вирішує об’єднати заяви;
2. Оголошує прийнятними скарги заявників щодо надмірної тривалості цивільного провадження та відсутності в національному законодавстві ефективних засобів юридичного захисту, а решту скарг у заявах — неприйнятними;
3. Постановляє, що було порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції.
4. Постановляє, що:
(a) держава-відповідач протягом трьох місяців має сплатити заявникам суми, зазначені в таблиці, які мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу;
(b) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на ці суми нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, що діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.
Учинено англійською мовою та повідомлено письмово 05 листопада 2015 року відповідно до пунктів 2 та 3 Правила 77 Регламенту Суду.
Карен Рейд Ангеліка Нуссбергер
(Karen Reid) (Angelika Nuβberger)
Секретар Голова
ДОДАТОК
Перелік заяв зі скаргами на порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції
(надмірна тривалість цивільного провадження та відсутність ефективних засобів юридичного захисту в національному законодавстві)
№
№ заяви
і дата подання
П.І.Б. заявника.
Дата народження
Ім’я та місцезнаходження представника
Початок
провадження
Закінчення
провадження
Загальна тривалість провадження
Інстанції
Суми, присуджені в якості моральної та матеріальної шкоди та витрати заявника/Членів сім’ї
(в євро)[1]
1.
8237/06
18.02.2006
Василь Васильович
ПАВЛОВ
27.10.1942
01.04.2004
26.01.2010
5 років та 10 місяців
3 інстанції
500
2.
18036/08
03.04.2008
Анатолій Олександрович ЗЕЛЕНЕНЬКИЙ
04.08.1957
11.09.1997
04.09.2006
9 років
3 інстанції
1 300
3.
57511/09
20.10.2009
Віктор Григорович ДУПАК
24.05.1955
01.07.1999
30.06.2009
10 років
3 інстанції
2 400
4.
22809/12
09.04.2012
Григорій Вікторович КРАМАР
28.01.1969
01.05.1999
28.10.2011
12 років та 6 місяців
3 інстанції
3 600
5.
54439/12
07.08.2012
Лідія Зосимівна СИМЕНИЧЕНКО
28.04.1945
01.06.1999
15.02.2012
12 років та 8 місяців
3 інстанції
5 500
6.
62350/12
21.09.2012
Раїса Тимофіївна РУССАКОВА
17.12.1939
24.05.1999
12.11.2008
20.12.2003
07.02.2012
4 роки та 7 місяців
3 інстанції
3 роки та 3 місяці
3 інстанції
1 200
7.
75716/12
21.11.2012
Володимир Григорович ПОУХ
10.09.1946
06.03.2006
01.06.2012
6 років та 3 місяці
3 інстанції
600
8.
78970/12
28.11.2012
Григорій Миколайович ШЕВЧЕНКО
15.01.1949
28.04.2005
05.07.2012
7 років та 2 місяці
3 інстанції
1 200
9.
80842/12
01.12.2012
Сергій Анатолійович ДАНІЛОВ
03.03.1956
03.04.2006
25.02.2013
6 років та 11 місяців
2 інстанції
1 300
10.
8362/13
24.01.2013
Лариса Павлівна ЧОРНА
18.11.1956
Олександр Анатолійович ШИЯН
02.03.1977
Якименко Сергій Георгійович
Кривий Ріг
01.01.2007
04.02.2013
6 років та 1 місяць
3 інстанції
500
11.
23815/13
12.11.2012
Володимир Володимирович ПАВЛІВ
13.08.1952
25.10.2005
22.05.2012
6 років та 7 місяців
3 інстанції
600
12.
31335/13
19.04.2013
Борис Олексійович НІКОЛЕНКО
05.04.1938
13.04.2004
29.10.2012
8 років та 7 місяців
3 інстанції
1 800
13.
36794/13
20.05.2013
Тетяна Валентинівна НАЛИВАЙКО
07.05.1961
07.02.2005
28.11.2012
7 років та 10 місяців
3 інстанції
800
14.
69357/13
24.10.2013
Наталія Леонтіївна ТАРАН
18.06.1962
06.01.2004
27.03.2013
9 років та 3 місяці
3 інстанції
1 300
[1] Плюс будь-які податки, які можуть бути стягнені з заявника
Full & Egal Universal Law Academy